Share this page:  
 

Multilingual Scriptures

(Compare books in 2 different language versions of your choice)

Comparison Search:

Select Language version and font:
You can only select max. of two versions.
Book:
Chapter:
Verse:
---------
From: To:

Free Search:

Select Language version and font:
Enter search text:

Multilingual Scriptures Home » Ukrainian 1871 NT » 1 John

Ukrainian 1871 NT
Chapter # Verse # Verse Detail
11Що було від почину, про що ми чули, що бачили очима нашими і на що дивили ся, і чого руки наші дотикали ся, про Слово життя -
12(бо життє явилось, і ми бачили, і сьвідкуємо, і звіщаєм вам життє вічне, що було в Отця, а явилось нам;)
13що ми бачили і чули, звіщаєм вам, щоб і ви мали спільність з нами; а спільність наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом,
14І се пишемо вам, щоб радість ваша була повна.
15І се обітниця, котру ми чули від Нього, і звіщаємо вам, бо Бог сьвітло, і ніякої у Нього темряви.
16Коли говоримо, що спільність маємо з Ним, а в темряві ходимо, то не говоримо по правді і не творимо правди;
17коли ж у сьвітлї ходимо, яко ж Він сам у сьвітлї, то маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, Сина Його, очищав нас од усякого гріха.
18Коли говоримо, що гріха не маємо, то самі себе обманюємо, і нема правди в нас.
19Коли визнаєм гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простив нам гріхи, і очистив нас од всякої неправди.
110Коли кажімо, що ми не згрішили, то й слова Його нема в нас.
21Дїточки мої, се пишу вам, щоб не грішили; а коли хто згрішить, заступника маємо перед Отцем, Ісуса Христа праведника.
22А Він вблаганнє за гріхи наші; не за наші ж тільки, а також цілого сьвіта.
23А по тому знаємо, що ми пізнали Його, коли заповідї Його хоронимо.
24Хто говорить: Я пізнав Його, а заповідей Його не хоронить, той ложник, і в тому нема правди,
25хто ж хоронить слово Його, істино у тому любов Божа звершена. По тому знаємо, що ми в Ньому.
26Хто говорить, що в Ньому пробував, повинен, яко ж Той ходив, і він так ходити.
27Брати, не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину.
28Знов заповідь нову пишу вам, що єсть правдиве і в Ньому і в вас: що темрява переходить, а сьвітло правдиве вже сьвітить.
29Хто говорить, що він в сьвітлї, а ненавидить брата свого, той в темряві аж досі.
210Хто любить брата свого, в сьвітлї пробуває, і поблазнї у ньому нема;
211хто ж ненавидить брата свого, той в темряві, і в темряві ходить, і не знає де йде, бо темрява осліпила очі його.
212Пишу вам, дїточки, що оставляють ся вам гріхи задля імени Його.
213Пишу вам, батьки, що ви пізнали Того, котрий (єсть) від почину. Пишу вам, молодята, що ви подужали лукавого. Пишу вам, дїти, що ви пізнали Отця.
214Писав я вам, батьки, що ви пізнали Того, що від почину. Писав я вам, молодята, що ви сильні, і слово Боже у вас пробував, і що подужали лукавого.
215Не любіте ж сьвіта, анї того, що в сьвітї. Коли хто любить сьвіт, нема любови Отцївської у ньому;
216все бо, що в сьвітї, - хотїннє тїла і хотїннє очей, і гордощі сьвітові, - не з Отця а зо сьвіта.
217І сьвіт перейде, і хотїннє його; хто ж чинить волю Божу, пробуває по вік.
218Дїти, остання година настала; і яко ж чули ви, що антихрист прийде, а тепер многі антихристи постали, то й звідтіля знаємо, що остання година.
219Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то остали б з нами; тільки ж відступили вони, щоб явилось, що не всі наші.
220І ви помазаннє маєте від Сьвятого, і знаєте все.
221Не писав я вам, наче б ви не знали правди, а що знаєте її, і що всяка брехня не від правди.
222Хто ложник, як не той, хто відрікаєть ся, що Ісус не Христос? Сей антихрист, хто відрікаєть ся Отця і Сина.
223Всякий, хто відрікаєть ся Сина, той і Отця не має.
224Ви ж, що чули від почину, те нехай в вас пробував; коли в вас пробувати ме, що ви від почину чули, то й ви будете пробувати у Синї і в Отці.
225А се обітниця, котру обіцяв нам, - життє вічне.
226Се писав я вам про тих, що підманюють вас.
227Та помазаннє, котре ви прйняли від Нього, в вас пробував, і не потрібуєте, щоб хто учив вас; а як те саме помазавше навчає вас про все, і воно правдиве й не брехня, то яко ж воно навчало вас, пробувайте в тому.
228Так, дїточки, пробувайте в Ньому, щоб, коли явить ся, була у нас одвага, і не осоромились перед Ним при Його приході.
229Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто робить правду, від Нього родив ся.
31Глядїть, яку любов дав нам Отець, щоб ми дїти Божі звались. Тим то не знає нас сьвіт, що не пізнав Його.
32Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коди явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.
33І всякий, що має сю надію на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.
34Кожен, хто робить гріх, робить також беззаконнє, і гріх єсть беззаконнє.
35Знаєте ж, що Він явив ся, щоб гріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.
36Кожен, хто у Ньому пробувае, не грішить; кожен, хто, грішить, не бачив Його, ні пізнав Його.
37Дїточки, нехай нїхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,
38хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.
39Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.
310По сьому явні дїти Божі, і дїти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.
311Се бо віщаннє, котре ви чули від почину, щоб ми любили один одного,
312не яко ж Каїн, що від лихого був, і забив брата свого; та й за що забив його? тому, що дїла його лихі були, а (дїла) брата його праведні.
313Не дивуйтесь, брати мої, коли ненавидить вас сьвіт.
314Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смертї.
315Кожен, хто ненавидить брата свого, той чоловікогубець; а ви знаєте, що жоден чоловікогубець не має життя вічнього, в ньому пробуваючого.
316У сьому пізнали ми любов, що Він за нас душу свою положив; і ми повинні за братів душі класти.
317Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?
318Дїточки мої, не любім словом, анї язиком, а ділом і правдою.
319І по сьому пізнаємо, що ми від, правди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;
320бо коли винує нас серце, (то о скільки більше Бог); бо більший Бог, ніж серце наше, і знає все.
321Любі, коли серце наше не винуе нас, одвагу маєм перед Богом,
322і, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповіді Його, і угодне перед Ним робимо.
323А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.
324І, хто хоронить заповіді Його, у тому Він пробуває, а той в Ньому. І по сьому пізнаємо, що пробуває в нас, - по Духові, котрого дав нам.
41Любі, не всякому духові віруйте, а досьвідчайте духів, чи від Бога вони; бо многі лжепророки вийшли у сьвіт.
42По сьому пізнавайте духа Божого: всякий дух, котрий визнає Ісуса Христа, що прийшов у тїлї, є від Бога.
43І всякий дух, котрий не визнає Ісуса Христа, що прийшов у тїлї, не є від Бога; се дух антихристів, про котрого чували, що прийде, і тепер вже єсть у сьвітї.
44Ви од Бога, дїточки, і подужали їх; більший бо Той, хто в вас, ніж той, хто в сьвітї.
45Вони від сьвіта, тим то від сьвіта говорять, і сьвіт слухає їх.
46Ми від Бога; хто знає Бога, слухає нас; хто не від Бога, не слухає нас; із сього пізнаємо духа правди, і духа мани.
47Любі, любім один одного; бо любов від Бога, і кожен, хто любить, від Бога родив ся, і знає Бога;
48хто не любить, не пізнав Бога, бо Бог любов.
49У сьому явилась любов Божа в нас, що Бог Сина свого єдинородного у сьвіт післав, щоб ми жили через Него.
410У сьому любов, не що ми любили Бога, а що Він любив нас, і післав Сина свого на вблаганнє за гріхи наші.
411Любі, коли так Бог полюбив нас, то й ми повинні один одного любити.
412Бога ніколи нїхто не бачив; коли ж любимо один одного, то Бог у нас пробуває, і любов Його звершена в нас.
413По сьому пізнаємо, що в Ньому пробуваєм, а Він у нас, що від, Духа свого дав нам.
414А ми видїли й сьвідкувмо, що Отець післав Сина, Спасителя сьвіта.
415Коли хто визнає, що Ісус Син Божий, то в ньому пробуває Бог, а він у Бозї.
416Ми пізнали також, та й увірували в любов, котру має Бог до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, в Бозї пробуває, а Бог в ньому.
417У сьому звершена любов у нас, щоб мати одвагу на день суду, бо який Він, такі й ми у сьвітї сьому.
418Страху нема в любові, а звершена любов геть виганяє страха, бо страх має муку, і хто лякаєть ся, той не звершений в любові.
419Ми любимо його, бо Він перший любив нас.
420Коли хто каже: я люблю Бога, а брата свого ненавидить, той ложник; бо хто не любить брата, котрого бачить. Бога, котрого не бачить, як може любити?
421І заповідь сю маємо від Него, щоб, хто любить Бога, любив і брата свого
51Кожен, хто вірує, що Ісус єсть Христос, той від Бога родив ся; і кожен, хто любить Родившого, любить і рожденого від Нього.
52По сьому пізнаємо, що любимо дітей Божих, коли Бога любимо, і заповіді Його хоронимо.
53Се бо любов Божа, щоб ми хоронили заповіді Його; а заповіді Його не тяжкі.
54Все бо рождене від Бога сьвіт побіждає; і ся побіда, побідивша сьвіт, віра наша.
55Хто се, що побіждає сьвіт, як не той, хто вірує, що Ісус Син Божий?
56Се Той, що прийшов з водою і кровю, Ісус Христос; та й не з водою тільки, а з водою і кровю; а Дух сьвідкує, бо Дух є правда.
57Бо три їх, що сьвідкують на небі: Отець, Слово і сьвятий Дух, і сї три - одно.
58І троє їх, що сьвідкують на землї: дух і вода і кров; і сї троє - одно.
59Коли сьвідченнє людей приймаємо, то сьвідченнє Боже більше, бо се сьвідченнє Боже, котрим сьвідчив про Сина свого.
510Хто вірує в Сина Божого, має сьвідченнє в собі; хто не вірує Богу, ложником зробив Його, бо не увірував у сьвідченнє, котрим сьвідкував Бог про Сина свого.
511А се сьвідченнє єсть, що життє вічне дав нам Бог, а се життє у Синї Його.
512Хто має Сина, має життє; хто не має Сина Божого, життя не має.
513Се написав я вам, віруючим в імя Сина Божого, щоб ви знали, що маєте життє вічне, і щоб вірували в імя Сина Божого.
514І се одвага, котру маємо до Него, що, коли чого просимо по волї Його, Він слухає нас;
515і коли знаємо, що Він слухає нас, чого б ми не просили, то знаємо, що одержуємо прощення від Него.
516Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молить ся, і (Бог) дасть Йому життє, тим що грішить не на смерть. Єсть гріх на смерть, не за сей кажу, щоб молив ся.
517Всяка неправда гріх, та єсть гріх не на смерть.
518Знаємо, що кожний, хто родив ся від Бога, не грішить; тільки рождений від Бога, хоронить себе, а лихий не дотикаєть ся його.
519Знаємо, що ми від Бога, і ввесь сьвіт у лихому лежить.
520Знаємо ж, що Син Божий прийшов, і дав нам розум, щоб пізнавали Бога правдивого; і ми в правдивому, в Синї Його Ісусї Христї.
521Сей правдивий Бог, і життє вічне. Дїточки, хоронїть себе від ідолів. Амінь.