Multilingual Scriptures Home » Ukrainian 1871 NT » 1 Peter
| Ukrainian 1871 NT | ||
| Chapter # | Verse # | Verse Detail |
| 1 | 1 | Петр, апостол Ісуса Христа, вибраним захожанам розсїяння по Понту, Галатиї, Кападокиї, Азиї і Витиниї, |
| 1 | 2 | по провидінню Бога Отця, через осьвяченнє Духа, на послуханнє і кропленнє крові Ісус-Христової: Благодать вам і мир нехай намножить ся. |
| 1 | 3 | Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що, по великій своїй милости, знов породив нас на впованнє живе воскресеннєм Ісус-Христовим із мертвих, |
| 1 | 4 | до наслїддя нетлїнного і непорочного, що не зовяне, сховане на небесах про вас, |
| 1 | 5 | котрі силою Божою стережені пробуваєте через віру, на спасенне, готове явитись останнього часу. |
| 1 | 6 | Сим радуйте ся, мало нині (коли треба), смуткуючи у всяких напастях, |
| 1 | 7 | щоб випробувана віра ваша, геть дорожча золота пропадущого, хоч і огнем випробуваного, знайшлась на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому. |
| 1 | 8 | Котрого не бачивши любите, і на котрого нині не дивлячись, а віруючи, радуєтесь радістю невимовною і преславною, |
| 1 | 9 | приймаючи конець віри вашої, спасеннє душам. |
| 1 | 10 | Про се ж то спасеннє розвідували і допитувались пророки, що про вашу благодать пророкували, |
| 1 | 11 | дознаючись, якого або котрого часу являв у них Дух Христов, поперед сьвідкуючи про Христові страстї і про славу, що після них; |
| 1 | 12 | котрим відкрито, що не самим собі, а нам служили вони (тим), що нині звістили вам ті, котрі благовіствували вам Духом сьвятим, посланим із неба, (і) на що бажають ангели дивитись. |
| 1 | 13 | Тим то, підперезавши поясницї думок ваших, будьте тверезі, і звершено вповайте на благодать, що приносить ся вам в одкриттю Ісуса Христа. |
| 1 | 14 | Яко діти слухняні, не водячи себе по давнім хотїнням вашим, що в незнанню, |
| 1 | 15 | а, яко Покликавший вас сьвятий, і. ви самі сьвяті у всьому життю будьте: |
| 1 | 16 | бо написано: "Будьте сьвяті, бо я сьвят." |
| 1 | 17 | І коли Отцем зовете Того, що, не вважаючи на лице, судить кожного по ділу, то 80 страхом провожайте час вашого домування, |
| 1 | 18 | знаючи, що не тлінним сріблом або золотом викупились од марного життя вашого, від отців переданого, |
| 1 | 19 | но дорогоцінною кровю Христа, як непорочного і чистого агнця, |
| 1 | 20 | призначеного перш настання сьвіта, обявленого в останнї часи задля вас, |
| 1 | 21 | що через Його віруєте в Бога, котрий воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб віра ваша і надія була на Бога. |
| 1 | 22 | Душі ваші очистивши, в послусї правди Духом, на братню любов нелицемірну, із чистого серця любіте один одного щиро, |
| 1 | 23 | як народжені не з тлінного сїмя а з нетлїнного, через слово Бога живого і пробуваючого по вік. |
| 1 | 24 | Бо "всяке тіло, як трава, і всяка слава чоловіча, як цьвіт на траві: Зісохла трава і цьвіт її упав; |
| 1 | 25 | а слово Господнє пробував по вік." Се ж слово - благовіствововане між вами. |
| 2 | 1 | Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду, |
| 2 | 2 | Яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасенне; |
| 2 | 3 | коли покушали, що благий Господь. |
| 2 | 4 | Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого, |
| 2 | 5 | і самі, яко живе камінне, будуйте дім духовний, сьвященьство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа. |
| 2 | 6 | Тим то й стоїть в писанню: "Ось, владу в Сионї угольний, камінь, ви. браний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся." |
| 2 | 7 | Оце як вам віруючим, - дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї"; |
| 2 | 8 | і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені. |
| 2 | 9 | Ви ж - рід вибраний, царске Сьвященьство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло; |
| 2 | 10 | ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані. |
| 2 | 11 | Любі, молю, як чужосторонцїв ї прохожих, ухилятись від тілесного хотїння, котре воює проти душі, |
| 2 | 12 | і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходіїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання. |
| 2 | 13 | Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному, |
| 2 | 14 | чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворпям. |
| 2 | 15 | Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей, |
| 2 | 16 | яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі. |
| 2 | 17 | Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть. |
| 2 | 18 | Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим. |
| 2 | 19 | Се бо угодно перед Богом, кола хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї. |
| 2 | 20 | Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом. |
| 2 | 21 | На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами; |
| 2 | 22 | котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його; |
| 2 | 23 | котрий, злословлений, .не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно; |
| 2 | 24 | котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились". |
| 2 | 25 | Були бо ви, як вївцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших. |
| 3 | 1 | Також і жінки, корітесь своїм чоловікам, щоб і ті, що не корять ся слову, життєм жінок без слова була з'єднані, |
| 3 | 2 | дивлячись на чисте життє ваше у страху (Божому). |
| 3 | 3 | Ваша окраса нехай не буде зовнїшне заплїтаннє волосся і убираннє в золото, або з'одяганнє в одежу; |
| 3 | 4 | а потайний серця чоловік, у нетлїнню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцїнне. |
| 3 | 5 | Так бо колись і сьвяті жінки, що вповали на Бога, украшали себе, корячись своїм чоловікам; |
| 3 | 6 | як Сарра слухала Авраама, паном його зовучи, котрої ви стали дїтьми, добре роблячи і не лякаючи ся нїякого страху. |
| 3 | 7 | Чоловіки також, домуйте разом з ними по розумі, яко більше слабосильній посудинї жіночій віддаючи честь, яко і спільні наслїдники благодати життя, щоб не з'уіпинялись молитви ваші. |
| 3 | 8 | Наконець же, будьте усї одної думки, милосердуючі, братолюбні, сердечні, привітливі; |
| 3 | 9 | не віддаючи зло за зло, або докір за докір; а насупроти благословляйте, знаючи, що на те ви покликані, щоб благословеннє наслїдили. |
| 3 | 10 | "Хто-бо хоче життє любити, і видїти днї добрі, нехай вдержить язик свій від злого, й уста свої, щоб не говорити зради; |
| 3 | 11 | нехай ухиляеть ся від злого, гробить добре; нехай шукає впокою, і побяваєть ся за ним. |
| 3 | 12 | Бо очі Господнї на праведних, і уші Його на молення їх; лице ж Господнє проти тих, що зле роблять." |
| 3 | 13 | І хто ж такий, що заподіяв би вам лихо, коли будете наслїдниками доброго? |
| 3 | 14 | Тільки ж, коли б і страждали задля правди, блаженні ви; страху яс їх не бійтесь, анї трівожтесь; |
| 3 | 15 | а Господа Бога сьвятїть у серцях ваших. Бувайте завсїди готові дати одвіт всякому, що домагаєть ся від вас слова про вашу надїю, з лагідностю і страхом; |
| 3 | 16 | маючи совість добру, щоб, у чому судять вас, яко лиходїїв, осоромились ті, що докоряють добре життє ваше в Христї. |
| 3 | 17 | Лучче бо, коли воля Божа, пострадати за добрі дїла, анїж за дїла лихі; |
| 3 | 18 | тому що й Христос, щоби привести нас до Бога, один раз пострадав за гріхи наші. Праведник за неправедних, що був умертвений по тїлу, но ожив духом, |
| 3 | 19 | в котрому і тим духам, що в темниці, прийшовши, проповідував, |
| 3 | 20 | колисьто неслухняним, як того часу дожидало (їх) довготерпіннє Боже, за днїв Ноя, як строїв ся ковчег, в котрий мало, то єсть, вісім душ, спасло ся од води; |
| 3 | 21 | чого образ хрещеннє (не відложеннє тілесної нечистоти, а совісти доброї обітниця перед Богом), що і нас тепер спасає через воскресеннє Ісуса Христа, |
| 3 | 22 | котрий єсть по правицї в Бога, зійшовши на небо, котрому покорились ангели і власті і сили. |
| 4 | 1 | Тим же то, коли Христос страждав за нас тїлом, то й ви тією самою думкою оружіть ся; хто бо страждає тїлом, перестає грішити, |
| 4 | 2 | щоб уже не по хотїнню чоловічому, а по волї Божій, жити остальний час у тїдї. |
| 4 | 3 | Доволї бо з нас минувшого часу життя, що чинили волю поган, ходячи в розпусті, пристрастях, пияньстві, бенкетах, напитках і мерзських ідолослуженнях. |
| 4 | 4 | Чим і дивують ся, що ви не біжете разом з ними на розлив розпусти, хулячи; |
| 4 | 5 | котрі дадуть одвіт Тому, що готов судити живих і мертвих. |
| 4 | 6 | На се бо і мертвим проповідувано благовістє, щоб приняли суд по чоловіку тїлом, і жили по Бозї духом. |
| 4 | 7 | Усьому ж конець наближив ся. Будьте ж оце мудрі і тверезі до молитов. |
| 4 | 8 | Перш усього ж майте один до одного щиру любов, бо любов покривав множество гріхів. |
| 4 | 9 | Будьте гостинні один для одного без дорікання. |
| 4 | 10 | Кожний, яко ж приняв дар, так ним нехай служить один одному, як добрі доморядники всякої благодати Божої. |
| 4 | 11 | Коли хто говорить, то нехай говорить як слова Божі; коли хто служить, нехай же служить по силї, котру подає Бог; щоб у всьому прославляв ся Бог через Ісуса Христа, котрому слава і держава по вічні віки. Амінь. |
| 4 | 12 | Любі, не чудуйтесь розпаленнєм, що буває вам на спокусу, наче б вам що дивного довело ся; |
| 4 | 13 | а радуйтесь, яко ж маєте участь в страданнях Христових, щоб і в одкриттю слави Його радувались і веселились. |
| 4 | 14 | Коли докоряють вас за імя Христове, - ви блаженні; Дух бо слави й Бога почиває на вас; ними він хулить ся, вами ж прославляєть ся. |
| 4 | 15 | Тільки ж нїхто з вас нехай не постраждає яко душегубець, або злодій, або лиходій, або як бунтівник; |
| 4 | 16 | коли ж яко Християнин, то нехай ве соромить ся, а прославляє Бога за сю участь. |
| 4 | 17 | Бо пора початись судові від до му .Божого; коли ж найперш од нас, то який конець тих, що не корять ся благовістю Божому? |
| 4 | 18 | коли "праведник тільки що спасеть ся, то безбожник і грішник де явить ся?" |
| 4 | 19 | Тим то й страждаючі по волі Божій, як вірному Творцеві, нехай передають душі свої, роблячи добре. |
| 5 | 1 | Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись: |
| 5 | 2 | пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користі, а з доброго серця; |
| 5 | 3 | анї пануйте над народом, а взором будьте стада; |
| 5 | 4 | і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець. |
| 5 | 5 | Саме так, молодші, коріть ся старшим; усі ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо "Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать." |
| 5 | 6 | Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу; |
| 5 | 7 | всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас. |
| 5 | 8 | Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти; |
| 5 | 9 | проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї. |
| 5 | 10 | Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте. Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушне). |
| 5 | 11 | Йому слава і держава по вічні віки. Амінь. |
| 5 | 12 | Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте. |
| 5 | 13 | Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій. |
| 5 | 14 | Витайте один одного у цїлуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христі Ісусї. Амінь. |