Multilingual Scriptures Home » Ukrainian 1871 NT » James
| Ukrainian 1871 NT | ||
| Chapter # | Verse # | Verse Detail |
| 1 | 1 | Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсіяні: Витайте. |
| 1 | 2 | Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси, |
| 1 | 3 | знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє; |
| 1 | 4 | терпіннє ж нехай мав звершене діло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку. |
| 1 | 5 | Коли ж у кого з вас недостав премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всім щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому. |
| 1 | 6 | Нехай же просить вірою, нічого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбивав. |
| 1 | 7 | Нехай бо не думав такий чоловік, що прийме що від Бога. |
| 1 | 8 | Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх. |
| 1 | 9 | Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю, |
| 1 | 10 | а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде. |
| 1 | 11 | Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне. |
| 1 | 12 | Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його. |
| 1 | 13 | Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокутує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нікого. |
| 1 | 14 | Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю. |
| 1 | 15 | Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть. |
| 1 | 16 | Не заблуджуйтесь, браттє моє любе. |
| 1 | 17 | Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни. |
| 1 | 18 | Схотів бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його. |
| 1 | 19 | Тим же, браттє моє любе, нехай і буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв. |
| 1 | 20 | Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить. |
| 1 | 21 | Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші. |
| 1 | 22 | Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих. |
| 1 | 23 | Бо, коли хто слухатель слова, а ие чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї. |
| 1 | 24 | Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був. |
| 1 | 25 | Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробував в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель діла; такий буде щасливий у дїланню своїм. |
| 1 | 26 | Коли хто думав, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра. |
| 1 | 27 | Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта. |
| 2 | 1 | Браттє моє, не на лиця вважаючи, майте віру Господа нашого Ісуса Христа прославленого. |
| 2 | 2 | Коли бо ввійшов у громаду вашу чоловік з золотим перснем, в одежі осяйній, ввійшов же й вбогий в мізерній одежі, |
| 2 | 3 | і ви споглянете на того, що носить осяйну одежу, і скажете йому: Ти сїдай отут гарно, а вбогому скажете: Ти стань отам, або сідай отут на підніжку моїм, |
| 2 | 4 | то чи не пересуджуєте між собою і не станетесь суддями з ледачими думками? |
| 2 | 5 | Слухайте, браттє мов любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його? |
| 2 | 6 | Ви ж зневажили вбогого. Хиба не багаті підневолюють вас, і не вони г тягнуть вас на судища? |
| 2 | 7 | Хиба не вони зневажають добре імя, яким вас названо? |
| 2 | 8 | Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: "Люби ближнього свого, як себе самого", добре чините; |
| 2 | 9 | коли ж на лиця дивитесь, то гріх робите, докорені законом, як переступники. |
| 2 | 10 | Кожний бо, хто увесь закон заховав, та згрішить в одному, станеть ся у всьому виноватий. |
| 2 | 11 | Хто бо сказав: "Не чини перелюбу," Той сказав і: "Не вбивай." Коли ж не зробиш перелюбу, а вбєш, став ся єси переступником закону. |
| 2 | 12 | Так говоріте і так творіте, яко такі, що законом свободним судити метесь. |
| 2 | 13 | Суд бо без милосердя тому, хто не зробив милости, і вихваляеть ся милосерде суду (понад суд). |
| 2 | 14 | Ява користь, браттє моє, коди хто каже, що віру має, та дїл не має? чи може віра спасти його? |
| 2 | 15 | Коли ж брат або сестра нагі будугь і жадні щоденної страви, |
| 2 | 16 | а з вас хто, скаже їм: Ідіть з миром, грійтесь 1 годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тіла; яка (з того) користь? |
| 2 | 17 | Так само й віра, коди дїл не має, мертва сама по собі. |
| 2 | 18 | Ну, скаже хто: Ти віру маєш, а я дїла маю. Покажи менї віру твою з діл твоїх, а я тобі докажу з дїл моїх віру мою. |
| 2 | 19 | Ти віруєш, що Бог один; добре робиш: і біси вірують, та й тремтять. |
| 2 | 20 | Чи хочеш же зрозуміти, чоловіче марний, що віра без дїл мертва? |
| 2 | 21 | Авраам, отець наш, хиба не з дїл справдив ся, піднявши Ісаака, сина свого, на жертівник? |
| 2 | 22 | Чи бачиш, що віра допомагала дїлам його, і ділами звершилась віра? |
| 2 | 23 | І сповнилось писанеє, що глаголе: "Увірував же Авраам Богові й полічено йому |
| 2 | 23 | за праведність, і другом Божим наречено його." |
| 2 | 24 | Чи бачите ж оце, що з дїл оправдуєть ся чоловік, а не з однієї віри? |
| 2 | 25 | Так само і Раава блудниця хиба не з дїл справдилась, прийнявши посланців і вивівши їх иншою дорогою? |
| 2 | 26 | Яко бо тіло без духа мертва, так і віра без дїл мертва. |
| 3 | 1 | Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд приймемо. |
| 3 | 2 | Багато бо грішимо всі. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обуздати і все тіло. |
| 3 | 3 | Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо. |
| 3 | 4 | Ось і кораблї, хоч які величезні, і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче. |
| 3 | 5 | Так само й язик - малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить! |
| 3 | 6 | язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни. |
| 3 | 7 | Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою; |
| 3 | 8 | язика ж ніхто з людей не може вгамувати, без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної. |
| 3 | 9 | Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали поподобию Божому. |
| 3 | 10 | Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути. |
| 3 | 11 | Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке? |
| 3 | 12 | Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води. |
| 3 | 13 | Хто мудрий та розумний міми вами, нехай покаже з доброго життя діла свої в лагідности і премудрости. |
| 3 | 14 | Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду. |
| 3 | 15 | Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська. |
| 3 | 16 | Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло. |
| 3 | 17 | А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна. |
| 3 | 18 | Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій. |
| 4 | 1 | Звідкіля войни та свари в вас? Чи не звідсіля: з розкошів ваших, що воюють у членах ваших? |
| 4 | 2 | Бажаєте, та й не маєте; убиваєте і завидуєте, та й не можете осягти; сваритесь і воюєте, та й не маєте, тим що не просите. |
| 4 | 3 | Просите, та й не приймаєте, тому що погано просите, щоб обернути на розкоші ваші. |
| 4 | 4 | Перелюбники і перелюбниці! хиба не знаєте, що любов сьвіта сього - вражда проти Бога? Оце ж, хто хоче бути приятелем сьвіту, той стаєть ся ворогом Бога. |
| 4 | 5 | Або думаєте, що марно писаннє глаголе: до зависти пре Дух, що вселив ся в нас?" |
| 4 | 6 | Більшу ж дає благодать; тим же і глаголе: "Господь гордим противить ся, смиренним же дає благодать." |
| 4 | 7 | Коріте ся ж оце Богу, противтеся ж дияволові, то й утїче од вас. |
| 4 | 8 | Приближуйтесьдо Бога, то й приближить ся до вас; очистіть руки грішники, і направте серця (ваші) двоєдушники. |
| 4 | 9 | Страдайте, сумуйте та плачте сьміх ваш у плач нехай обернеть ся і радість у горе. |
| 4 | 10 | Смирітесь перед Господом, то в підійме вас. |
| 4 | 11 | Не осуджуйте один одного, браттє; хто бо осуджує брата та судить брата свого, осуджує закон і судить закон; коли ж закон судиш, то ти не чинитель закону, а суддя. |
| 4 | 12 | Один єсть Законодавець, що може спасти і погубити; ти ж хто вси, що судиш другого? |
| 4 | 13 | А нуте ж ви, що говорите: Сьогодні або завтра пійдемо в той і той город, і пробудемо там рік, та торгувати мем та дбати мем, |
| 4 | 14 | (ви, що не знаєте, що буде завтрішнього. Яке бо життє ваше? та же ж воно пара, що на малий час явить ся, а потім счезає.) |
| 4 | 15 | Замість щоб говорити вам: Коли Господь зводить та живі будемо. то зробимо се або те. |
| 4 | 16 | Нинї ж хвалитесь у гордощах ваших. Усяка така хвала лиха. |
| 4 | 17 | Оце ж хто знав, як чинити добро, та й не чинить, тому гріх. |
| 5 | 1 | Ануте ж ви, багаті, плачте ридаючи над злиднями вашими, що надходять. |
| 5 | 2 | Багатство ваше згнило, і шати ваші міль поїла. |
| 5 | 3 | Золото ваше та срібло поржавіло, і ржа їх на сьвідченнє проти вас буде, і з'їсть тїло ваше, як огонь |
| 5 | 4 | Ось, плата робітників, що порали ниви ваші, задержана од вас, голосить; і голосїннв женцїв до ушей Господа Саваота дійшло |
| 5 | 5 | Розкошували ви на землі та буяли; повгодовували серця ваші, мов на день заколення. |
| 5 | 6 | Осудили ви, убили праведного; він не противив ся вам. |
| 5 | 7 | Терпіть же оце, браттє моє, аж до приходу Господнього. Ось, ратай жде доброго овощу з землі, дожидаючись терпіливо його, доки прийме дощ ранній і пізнїй. |
| 5 | 8 | Терпіть же й ви, утвердіте серця ваші, бо прихід Господень наближуєть ся. |
| 5 | 9 | Не зітхайте один на одного, браттє, щоб вас не осуджено - ось, суддя перед дверима стоїть. |
| 5 | 10 | За взір тяжкої муки і довгого терпіння прийміть, браттє моє, пророків, що глаголали імям Господнїм. |
| 5 | 11 | Ось, ми звемо блаженними, хто терпів. Про терпіннє Йовове чули ви, і кончину Господню виділи, бо Господь вельми милосерний і благий. |
| 5 | 12 | Перше ж усього, браттє моє, не кленїтесь нї небом, нї землею, нї иншою якою клятьбою; а нехай буде в вас "так, так, нї, нї", щоб не впали ви в осуд. |
| 5 | 13 | Хто між вами тяжко страдає? нехай молить ся. Хто радїє? нехай сьпіває. |
| 5 | 14 | Чи хто нездужав між вами, нехай призове пресвитерів церкви, і нехай молять ся над ним, помазавши його оливою в імя Господнє; |
| 5 | 15 | і молитва віри спасе болящого, і підійме його Господь; а коли гріхи вчинив, відпустять ся йому |
| 5 | 16 | Визнавайте один одному гріхи, і моліте ся один за одного, щоб сцїлитись вам. Много бо може молитва праведного ревна. |
| 5 | 17 | Ілия був чоловік подобний нам страстями, а помоливсь молитвою, щоб не було дощу, то й не було дощу на землї три роки і шість місяців. |
| 5 | 18 | А знов помолив ся, то й дало небо дощ, і земля зростила овощ свій. |
| 5 | 19 | Браттє, коли хто з вас заблудить від правди, і наверне хто його, |
| 5 | 20 | нехай знає, що навернувший грішника від блудної дороги його спасе душу від смерти і покрив множество гріхів. |