Multilingual Scriptures Home » Ukrainian 1871 NT » 1 Thessalonians
| Ukrainian 1871 NT | ||
| Chapter # | Verse # | Verse Detail |
| 1 | 1 | Павел, та Сильван, та Тимотей до церков Солунських.у Бозї Отцї і Господї Ісусї Христї: Благодать вам і мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа. |
| 1 | 2 | Дякуємо Богові всякого часу за всїх вас, роблячи спомин про вас у молитвах наших, |
| 1 | 3 | без перестану згадуючи ваше діло віри, і працю любови, і терпіннє уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим, |
| 1 | 4 | знаючи, браттє Богові любе, вибраннє ваше. |
| 1 | 5 | Бо благовістє наше не було до вас у слові тілько, а і в силї, і в Дусі сьвятому, і в великій певнотї, яко ж і знаєте, які ми були між вами задля вас. |
| 1 | 6 | І ви стали послїдувателями нашими і Господнїми, прийнявши слово в великому горю з радощами Духа сьвятого, |
| 1 | 7 | так що ви стали ся взором усім віруючим у Македониї і Ахаї. |
| 1 | 8 | Од вас бо промчало ся слово Господнє не тілько в Македониї і Ахаї, та й у всяке місце віра ваша в Бога пройшла, так що не треба нам що й казати. |
| 1 | 9 | Вони бо самі про нас звіщають, який вхід мали ми до вас і як ви обернулись до Бога од ідолів, служити Богу живому і правдивому, |
| 1 | 10 | і ждати Сина Його з небес, котрого воскресив з мертвих, Ісуса, збавляючого нас від наступаючого гнїва. |
| 2 | 1 | Самі бо знаєте, браттє, про вхід наш між вас, що не марно він став ся; |
| 2 | 2 | нї, пострадавши перед тим і дознавши зневаги, як знаєте, в Филипах, зосьмілились ми в Бозї нашому глаголати до вас благовістє Боже з великою боротьбою. |
| 2 | 3 | Утїшеннє бо наше (було) не від лукавства, анї від нечистоти, анї в підступі, |
| 2 | 4 | а яко ж ми вибрані від Бога, щоб повірити нам благовістє, так ми й глаголемо, не як ті, що людям догоджують, а Богу, що розвідує серця наші. |
| 2 | 5 | Школи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок. |
| 2 | 6 | Не шукали ми нї від людей слави, нї од вас, нї од инших, можучи в повазї бути, яко Христові апостоли. |
| 2 | 7 | Нї, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє дїток своїх, |
| 2 | 8 | оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю, передати вам не тілько благовісте Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі. |
| 2 | 9 | Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже. |
| 2 | 10 | Ви сьвідки і Бог, як преподобне, і праведно, і непорочне ми обертались між вами віруючими, |
| 2 | 11 | яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали, і сьвідкували; |
| 2 | 12 | щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу. |
| 2 | 13 | Того ж то й дякуємо Богові без перестану, що ви, прийнявши слово проповідї Божої від нас, прийняли не яко слово чоловіче, а (яко ж справдї є,) слово Боже, котре й орудує в вас віруючих. |
| 2 | 14 | Ви бо, браттє, стали послїдувателями церквам Божим, що в Юдеї в Христї Ісусї, тим що й ви пострадали від своїх земляків, як і вони від Жидів, |
| 2 | 15 | що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і нас вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні, |
| 2 | 16 | що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець кнїв (Божий). |
| 2 | 17 | Ми ж, браттє, осиротівши без вас на час-годину, лицем, а не сердцем, ще більш старались з великим бажаннєм бачити лице ваше. |
| 2 | 18 | Тимже хотїли ми йти до вас, я таки Павел раз і вдруге, та й заборонив нам сатана. |
| 2 | 19 | Яка бо нам надїя, або радість, або вінець похвали? чи й не ви ж перед Господом нашим Ісусом Христом у приході Його? |
| 2 | 20 | Ви бо слава наша і радість. |
| 3 | 1 | Тим же вже, не стерпівши, зволили ми зостати ся самим в Атинах, |
| 3 | 2 | і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втішити вас у вірі вашій, |
| 3 | 3 | щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено. |
| 3 | 4 | Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте. |
| 3 | 5 | Того. ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш. |
| 3 | 6 | Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас, |
| 3 | 7 | тим то втішились ми, браттє, вами у всякому горю, і нужді нашій, вашою вірою: |
| 3 | 8 | бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господі. |
| 3 | 9 | Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим, |
| 3 | 10 | ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої? |
| 3 | 11 | Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай направить путь наш до вас. |
| 3 | 12 | Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всіх, яко ж і ми до вас, |
| 3 | 13 | щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа наглого Ісуса Хриота з усіма сьвятими Його. |
| 4 | 1 | Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господі Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобав вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували. |
| 4 | 2 | Бо знаєте, які заповіді дали ми вам Господом Ісусом. |
| 4 | 3 | Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду, |
| 4 | 4 | щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостЇ і честі, |
| 4 | 5 | не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога; |
| 4 | 6 | щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували. |
| 4 | 7 | Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость. |
| 4 | 8 | Тимже, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого. |
| 4 | 9 | Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного. |
| 4 | 10 | І справді ви так чините всїм братам по всій Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш, |
| 4 | 11 | і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам, |
| 4 | 12 | щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не ввали нужди нї в чому. |
| 4 | 13 | Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надії. |
| 4 | 14 | Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним. |
| 4 | 15 | Се бо дам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись. |
| 4 | 16 | Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше; |
| 4 | 17 | потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господові на воздух, і так завсїди з Господем будемо. |
| 4 | 18 | Тим же втішайте .один одного словами сими. |
| 5 | 1 | Про часи ж і пори, браттє, не треба вам писати. |
| 5 | 2 | Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде. |
| 5 | 3 | Бо, як ховорити муть: "Упокій і безпечність", тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони. |
| 5 | 4 | Ви ж, браттє, не в темряві, щов той день як злодій, захопив вас. |
| 5 | 5 | Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми. |
| 5 | 6 | Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі. |
| 5 | 7 | Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся. |
| 5 | 8 | Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і |
| 5 | 8 | шолом надїї на спасенне. |
| 5 | 9 | Бо не призначив нас Бог на гнїв, а на одержаннє спасення, через Господа нашого Ісуса Христа, |
| 5 | 10 | що вмер за нас, щоб, чи то пильнуємо, чи то спимо, укупі з Ним жили. |
| 5 | 11 | Того ж то втїшайте один одного і збудовуйте один одного, яко ж і робите. |
| 5 | 12 | Благаємо ж вас, браттє, знайте тих, которі працюють між вами, і старшинують над вами в Господї, і навчають вас, |
| 5 | 13 | і поважайте їх вельми високо в любові за діло їх. Живіть мирно між собою. |
| 5 | 14 | Благаємо ж вас, браттє, урозумлюйте непорядних, утішайте малодушних, піддержуйте немочних, довго терпіть усім. |
| 5 | 15 | Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного, і для всіх. |
| 5 | 16 | Всякого часу радуйтесь. |
| 5 | 17 | Без перестану молїтесь. |
| 5 | 18 | За все дякуйте: така бо воля Божа в Христї Ісусї про вас. |
| 5 | 19 | Духа не вгашуйте. |
| 5 | 20 | Пророцтвами не гордуйте. |
| 5 | 21 | Всього досліджуйте; доброго держітесь. |
| 5 | 22 | Од усякого виду лихого вдержуйтесь. |
| 5 | 23 | Сам же Бог упокою нехай осьвятить вас зовсім, і ввесь ваш дух, і душа, і тіло нехай збережеть ся непорочне у прихід Господа нашого Іеуса Христа. |
| 5 | 24 | Вірен, Хто покликав вас. Він і зробить (се). |
| 5 | 25 | Браттє, молїте ся за нас. |
| 5 | 26 | Витайте все браттє цїлуваннем сьвятим. |
| 5 | 27 | Заклинаю вас Господом, прочитати посланнє се перед усїм браттем. |
| 5 | 28 | Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь. |