Multilingual Scriptures Home » Ukrainian 1871 NT » Philippians
| Ukrainian 1871 NT | ||
| Chapter # | Verse # | Verse Detail |
| 1 | 1 | Павел та Тимотей, слуги Ісуса Христа, до всїх сьвятих у Христї Ісусї, що в Филипах, з єпископами і дияконами: |
| 1 | 2 | Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. |
| 1 | 3 | Дякую Богу моєму при всякому споминї про вас, |
| 1 | 4 | (завсїди в кожній молитві моїй за всїх вас з радощами молячись,) |
| 1 | 5 | за товаришуваннє ваше в благовістї від первого дня й досі, |
| 1 | 6 | впевнившись про те, що хто розпочав у вас добре діло, звершувати ме аж до дня Ісуса Христа. |
| 1 | 7 | Яко ж праведно єсть мені се думати про всїх вас, тим що маю вас у серцї і у вязницї моїй і в обороні і в утвердженню благовістя, вас усїх, спільників моїх благодати. |
| 1 | 8 | Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій. |
| 1 | 9 | І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й бїльш достаткувала у розумі і у всякому чутті, |
| 1 | 10 | щоб допевнитись вам, що лучче, і щоб були чисті і непорушені в день Христа, |
| 1 | 11 | сповнені овощами праведности через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу. |
| 1 | 12 | Хочу ж, щоб ви, браттє, зрозуміли, що те, що сталось менї, більш на користь благовістя вийшло, |
| 1 | 13 | так що кайдани мої в Христї обявились у всьому судищі і по всїх инших (місцях), |
| 1 | 14 | і більше братів у Господї, упевнившись кайданами моїми, ще більш осьмілились без страху глаголати слово. |
| 1 | 15 | Деякі з зависти та перекору, а инші з доброї волї проповідують Христа. |
| 1 | 16 | Инші з перекору проповідують Христа, не щиро, думаючи завдати горя кайданам моїм, |
| 1 | 17 | а другі з любови, знаючи, що я за оборону благовістя (в кайданах) лежу. |
| 1 | 18 | Що ж бо? тільки все таки, чи для виду, чи по правді, Христос проповідуєть ся; і я сим радуюсь і радувати мусь. |
| 1 | 19 | Знаю бо, що се обернеть ся на моє спасенне вашою молитвою і поміччю Духа Ісус-Христового, |
| 1 | 20 | по дожиданню і надїї моїй, що нї в чому не осоромлюсь, а з усією сьміливостю, як завсїди, так і тепер звеличить ся Христос у тїлї моїм, чи то життем, чи то смертю. |
| 1 | 21 | Бо життє менї Христос, а смерть надбанне. |
| 1 | 22 | Коли ж жити менї тілом, се минї овощ дїла, то що й вибрати, не знаю. |
| 1 | 23 | Тісно бо менї від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тілом), та з Христом бути; багато бо воно лучче. |
| 1 | 24 | А щоб пробувати в тїлї, се нужнїш ради вас. |
| 1 | 25 | І певно знаю, що зістанусь (у тїлї) і пробувати му з усїма вами на вашу користь і радість віри, |
| 1 | 26 | щоб ваша похвала много достаткувала в Христї Ісусї, як прийду знов до вас. |
| 1 | 27 | Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську, |
| 1 | 28 | і не жахаючись нї в чому від противників; се їм явний знав погибелі, а вам спасення, і воно від Бога. |
| 1 | 29 | Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати, |
| 1 | 30 | маючи ту ж боротьбу, яку в менї виділи, і тепер чуєте про мене. |
| 2 | 1 | Коли ж оце (є) утїшеннв в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосерде, |
| 2 | 2 | то сповніть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум. |
| 2 | 3 | Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе. |
| 2 | 4 | Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте. |
| 2 | 5 | Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї, |
| 2 | 6 | котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу; |
| 2 | 7 | тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому, |
| 2 | 8 | і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної. |
| 2 | 9 | Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени, |
| 2 | 10 | щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею, |
| 2 | 11 | і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця. |
| 2 | 12 | Тимже, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасенне дбайте. |
| 2 | 13 | Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі. |
| 2 | 14 | Усе робіть без нарекання і розбирання, |
| 2 | 15 | щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сиявте як сьвітила в сьвітї, |
| 2 | 16 | держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, ані дурно працював. |
| 2 | 17 | Та хоч і приносять мене в жертву і служенне віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами. |
| 2 | 18 | Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною. |
| 2 | 19 | Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас. |
| 2 | 20 | Нікого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас. |
| 2 | 21 | Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового. |
| 2 | 22 | Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї. |
| 2 | 23 | Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною. |
| 2 | 24 | Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду. |
| 2 | 25 | Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй. |
| 2 | 26 | Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав. |
| 2 | 27 | Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток. |
| 2 | 28 | Оце я? скоріш; послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку. |
| 2 | 29 | Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї, |
| 2 | 30 | тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї. |
| 3 | 1 | На останок, браттє моє, радуйтесь у Господї. Те ж саме писати вам менї не противно, для вас же певно. |
| 3 | 2 | Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання. |
| 3 | 3 | Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надіємось, |
| 3 | 4 | хоч і я маю також надїю в тїлї. Коли хто инший думає надіятись у тїлї, то я тим більш,- |
| 3 | 5 | обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Веняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей, |
| 3 | 6 | по ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен. |
| 3 | 7 | Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа. |
| 3 | 8 | Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа, |
| 3 | 9 | та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобуваєть ся), праведність від Бога увірі, |
| 3 | 10 | іцоб зрозуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його, |
| 3 | 11 | аби тільки достигнути до воскресення мертвих. |
| 3 | 12 | Не тим, щоб уже я достиг, або вже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Ісус достиг мене. |
| 3 | 13 | Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду, |
| 3 | 14 | біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї. |
| 3 | 15 | Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє. |
| 3 | 16 | Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати. |
| 3 | 17 | Приподоблюйтссь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас. |
| 3 | 18 | (Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового, |
| 3 | 19 | котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.) |
| 3 | 20 | Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тіло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дійству, котрим зможе і покорити собі все. |
| 4 | 1 | Тим же, браттє моє любе й жадане, радосте і вінче мій, стійте так у Господї, любі. |
| 4 | 2 | Благаю Єводию, благаю і Синтихию, щоб однаково думали в Господї. |
| 4 | 3 | Благаю й тебе, щирий товаришу, помагай їм, що працювали в благовіствуванню зо мною, і з Климентом, і з иншими помічниками моїми, котрих імення в книзі життя. |
| 4 | 4 | Радуйте ся завсїди в Господї, і знов кажу: радуйте ся. |
| 4 | 5 | Тихість вашу нехай зрозуміють усї люде. Господь близько. |
| 4 | 6 | Не журіть ся нїчим, а у всьому молитвою і благаннєм з подякою нехай обявляють ся прошення ваші перед Богом. |
| 4 | 7 | І мир Божий, що вище всякого розуму, нехай хоронить серця ваші і мислї ваші в Христї Ісусї. |
| 4 | 8 | На останок, браттє, що правдиве, що чесне, що праведне, що чисте, що любе, що хвалебне, коли (в в чому) яка чеснота й коли (є) яка похвала, про се помишляйте. |
| 4 | 9 | Чого ви і навчились, і прийняли, й чували, й видали в менї, те чиніть, то Бог миру буде з вами. |
| 4 | 10 | Зрадів же я в Господї вельми, що вже раз згадали дбати про мене; ви ж бо й дбали, та не мали догідного часу. |
| 4 | 11 | Не задля недостатку глаголю; я бо навчивсь, що маю, тим і вдовольнятись. |
| 4 | 12 | Умію і смирити ся, умію й достаткувати; усюди й у всьому навчивсь і насищати ся, й голодувати, й достаткувати й недостаток терпіти. |
| 4 | 13 | Все здолїю в Христї, що мене покрепляє. |
| 4 | 14 | Одначе добре ви зробили, що приймаєте участь у моєму горю. |
| 4 | 15 | Знаєте ж і ви, Филипяне, що в почині благовіствування, як вийшов я з Македониї, нї одна церква не пристала до мене що до давання й приймання, тільки ви одні. |
| 4 | 16 | Бо й в Солунь раз і вдруге прислали ви на мою потріб. |
| 4 | 17 | Не то щоб я шукав дару, а шукаю овощу, що намножуеть ся на користь вашу. |
| 4 | 18 | Прийняв же я все і достаткую. Сповнив ся, прийнявши від Єпафродита послане од вас, солодкі пахощі, жертву приятну, угодну Богу. |
| 4 | 19 | Бог же мій нехай сповнить усяку потріб вашу, по багацтву своєму в славі, в Хриетї Ісусї. |
| 4 | 20 | Богу ж і Отцеві нашому слава на віки вічні. Амінь. |
| 4 | 21 | Витайте всякого сьвятого в Христї Ісусї. Витають вас брати, що зо мною. |
| 4 | 22 | Витають вас усї сьвяті, а найбільш которі з кесаревого дому. |
| 4 | 23 | Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь. |