Share this page:  
 

Multilingual Scriptures

(Compare books in 2 different language versions of your choice)

Comparison Search:

Select Language version and font:
You can only select max. of two versions.
Book:
Chapter:
Verse:
---------
From: To:

Free Search:

Select Language version and font:
Enter search text:

Multilingual Scriptures Home » Ukrainian 1871 NT » Ephesians

Ukrainian 1871 NT
Chapter # Verse # Verse Detail
11Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, до сьвятих у Єфесї і до вірних у Христї Ісусї:
12Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
13Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословеннєм духовним на небесах у Христї,
14яко ж вибрав нас у Йому перед оснуваннєм сьвіта, щоб бути нам сьвятим і непорочним перед Ним у любови,
15наперед призначивши нас на всиновленнє собі через Ісуса Христа, по благоволенню хотїння свого,
16на похвалу славної благодати своєї, котрою обдарував нас в своїм Улюбленім,
17в котрому маємо збавленнє кровю Його й оставленнє гріхів по багацтву благодати Його,
18котру намножив нам у всякій премудрості і розумі,
19обявивши нам тайну волі своєї по благоволенню своєму, котру перше постановив у собі,
110щоб у порядкуванню сповнення времен зібрати все в Христї, те, що на небесах, і те, що на землї,
111у тому, в котрому й ми наслїдниками зробили ся, бувши наперед призначені по задуму Того, хто чинить усе по раді волї своєї,
112щоб ми, котрі перше вповали на Христа, були на хваленнє слави Його;
113і в котрому й ви (впевнились), почувши слово правди, благовістє спасення вашого, і в котрого увірувавши, ви запечатані Духом обітування сьвятим,
114котрий єсть задаток наслїддя нашого на викуп придбаного, в похвалу слави Його.
115Того й я, чувши про вашу віру в Господа Ісуса і любов до всїх сьвятих,
116не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх,
117щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познаннє Його,
118просьвічені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, що за впованнє поклику Його, і що за багацтво славного наслїддя Його в сьвятих,
119і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі вируємо, по дїйству превеликої потуги Його,
120котру вдіяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правиці в себе на небесах,
121вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,
122і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усім у церкві,
123котра єсть тіло Його, повня Того, хто сповняв все у всьому.
21І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,
22в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,
23між котрими й ми всі жили колись у хотінню тіла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дітьми гнїва, як і инші.
24Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас,
25і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),
26і воскресив з Ним, і дав нам сидіти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,
27щоб показав у віках грядущих безмірне багацтво благодати своєї благостю до нас через Ісуса Христа.
28Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар;
29не від дїл, щоб нїхто не хвалив ся.
210Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.
211Тим же споминайте, що ви (були) колись погане в тїлї, звані необрізаннєм від рекомого обрізання у плотї, рукотвореного;
212що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надії і безбожні в сьвітї.
213Тепер же в Христї Ісусї ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою.
214Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стіну;
215вражду тілом своїм, закон заповідей наукою обернув у ніщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,
216і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;
217і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,
218тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця.
219Тим-же оце вже ви більш не чужі і захожі, а товариші сьвятим і домашні Божі;
220збудовані на підвалиш апостолів і пророків, а угловий (камінь) сам Ісус Христос;
221на котрому вся будівля, докупи споєна, росте в церкву сьвяту в Господї.
222На Ньому й ви вбудовуєтесь на оселю Божу Духом.
31Того ради й я, Павел, - вязник Ісус-Христів за вас поган.
32Коли ви чували про служеннє благодати Божої, даної менї між вами,
33що одкриттєм обявилась менї тайна (яко ж перше я написав коротко,
34з того можете, читаючи, зрозуміти розум мій у тайнї Христовій),
35котра в инших родах не обявилась синам чоловічим, яко ж тепер одкрилась сьвятим Його апостолам і пророкам Духом,
36що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовісте,
37котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.
38Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,
39і з'ясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом,
310щоб обявилась тепер князївствам і силам на небесах через церкву усяка премудрість Божа,
311по вічньому постановленню, котре зробив у Христї Ісусї, Господї нашому,
312в котрому маємо сьміливість і приступ у надїї через віру Його.
313Тимже благаю вас не смутитись горем моїм про вас, котре єсть слава ваша.
314Того ж то приклоняю колїна мої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа,
315від котрого всяке отцївство на небесах і на землі зветь ся,
316щоб дав вам по багацтву слави своєї утвердитись силою через Духа Його у нутряному чоловіку,
317щоб Христос вселив ся вірою в серця ваші, щоб ви, закоренившись і оснувавшись у любови,
318могли зрозуміти з усїма сьвятими, що таке ширина, й довжина, й глибина, й висота,
319і зрозуміти любов Христову, що перевисшує (всякий) розум, щоб сповнились усякою повнею Божою.
320Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас.
321Тому слава в церкві в Христї Ісусї по всї роди на віки вічні. Амінь.
41Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,
42з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпіливостю, терплячи один одного в любови,
43стараючись держати единеннє духа в мирному союзї.
44Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;
45один Господь, одна віра, одно хрещеннє,
46один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.
47Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
48Тимже глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.
49(А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?
410Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)
411І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,
412на звершенне сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,
413доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,
414щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
415а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
416котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуванне самого себе в любові.
417Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
418оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
419Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
420Ви ж не так познали Христа:
421коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що истина в Ісусї,
422щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
423а обновлятись духом ума вашого,
424та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
425Тим-же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
426Гнівайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
427Анї давайте місця дияволу.
428Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
429Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
430І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
431Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.
432Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
51Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,
52і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.
53Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуеть ся між вами, як подобає сьвятим,
54нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобне; а лучче дякуваннє.
55Се бо знайте, що нї один блудник, або нечистий, або зажерливий, котрий єсть ідолослужитель, не має наслїддя в царстві Христа і Бога.
56Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.
57Не бувайте ж спільниками їх.
58Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:
59(бо овощ духа - у всякій добрості і праведностї і правдї,)
510доповняючись, що єсть угодне Богові.
511І не приставайте до неплідних дїл тьми, а лучче ж винуйте їх.
512Що бо дїєть ся потай у них, соромно й казати.
513Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляеть ся; все бо виявлене єсть сьвітло.
514Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.
515Гледїть же, як би вам огляди о ходити, не яко немудрі, а яко мудрі,
516викуплюючи час, бо дні лихі. '
517Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля.
518І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом,
519бесідуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві,
520дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві,
521корючись один одному в страху Божім.
522Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,
523тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тіла.
524А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
525Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,
526щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,
527щоб поставити її перед собою славною церквою, що не мав скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.
528Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.
529Нїхто бо ще. ніколи тіла свого не зненавидів, а годує, і грів його, яко ж і Господь церкву;
530тим що ми члени тіла Його, від тіла Його і від костей Його.
531Того-то покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть у двох одно тіло.
532Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.
533Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.
61Дїти, слухайте, своїх родителїв у Господі, се бо по правді.
62Поважай батька твого і матїр: се перва заповідь із обітуваннем:
63щоб добре тобі було і був ти довголїтен на землї.
64І ви, батьки, не роздразнюйте дітей своїх, а зрощуйте їх у науці і на-поминанню Господньому.
65Слуги, слухайте панів по тілу з страхом і трепетом, у простоті серця вашого, яко ж і Христа,
66не перед очима тільки служачи, яко чоловікоугодники, а яко слуги Христові, чинячи волю Божу од душі,
67з охотою служачи, як Господу, а не як людям,
68знаючи, що кожен, хто зробить що добре, прийме те від Господа, чи то невільник, чи вільний.
69І ви, пани, робіть те ж саме їм, попускаючи їм грізьбу, знаючи, що й вам самим і їм єсть Пан на небесах, і вважання на лице нема в Него.
610На останок, браттє моє, кріпіть ся в Господї і в потузї сили Його.
611Одягнїть ся у всю зброю Божу, щоб змогли ви стояти проти хитрощів дияволських.
612Бо наша боротьба не з тілом і кровю, а з князівствами, і з властями і з миродержителями тьми віка сього, з піднебесними духами злоби.
613Того-то прийміть усю зброю Божу, щоб змогли встояти в день лютий і, все зробивши, стояти.
614Стійте ж оце, підперезавши поясницї ваші правдою і одягнувшись у броню
614праведности,
615і обувши ноги в готовість благовіствування миру,
616над усе ж узявши щит віри, котрим вдолїєте всі розпалені стріли лукавого вгасити;
617і шолом спасення візьміть і меч. духовний, котрий єсть слово Боже.
618Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих,
619і за мене, щоб мені дано слово на відкривавше уст моїх, щоб сьміливо обявляти тайну благовістя;
620Його ж я й посел у кайданах, щоб у ньому був сьміливий, яко же подобав мені глаголати.
621А щоб і ви знали про мене, що я роблю, усе скаже вам Тихик, любий брат і вірний слуга в Господі,
622котрого я й послав до вас, щоб ви знали про наші справи, і щоб він утішив серця ваші.
623Мир браттю і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
624Благодать з усіма, хто любить. Господа нашого Ісуса Христа в незотлїнню. Амінь.