Multilingual Scriptures Home » Ukrainian 1871 NT » Galatians
| Ukrainian 1871 NT | ||
| Chapter # | Verse # | Verse Detail |
| 1 | 1 | Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих), |
| 1 | 2 | і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким: |
| 1 | 3 | Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа вашого Ісуса Христа, |
| 1 | 4 | що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого, |
| 1 | 5 | котрому слава на віки вічні. Амінь. |
| 1 | 6 | Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє. |
| 1 | 7 | Воно то не друге, та в такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове. |
| 1 | 8 | Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема. |
| 1 | 9 | Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема. |
| 1 | 10 | Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим. |
| 1 | 11 | Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку. |
| 1 | 12 | Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа. |
| 1 | 13 | Чували бо про життє мов колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її, |
| 1 | 14 | і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів. |
| 1 | 15 | Як же зводив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю, |
| 1 | 16 | відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю, |
| 1 | 17 | анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск. |
| 1 | 18 | Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день. |
| 1 | 19 | Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього. |
| 1 | 20 | Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю. |
| 1 | 21 | Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські, |
| 1 | 22 | був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї, |
| 1 | 23 | а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствуе віру, що колись руйнував, |
| 1 | 24 | і прославляли у мені Бога. |
| 2 | 1 | Потім, по чотирнайцятя лїтах, пійшов я знов у Єрусалим із Варнавою, взявши з собою й Тита. |
| 2 | 2 | А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовісте, котре проповідую між поганами, тільки па самоті, значнішим, чи не марно я ходжу або ходив. |
| 2 | 3 | Та й Тит, що був зо мною, не був, яко Грек, примушений обрізатись. |
| 2 | 4 | А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледіти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити, |
| 2 | 5 | ми анї на годину не поступились, порючись, щоб істина благовістя пробувала в вас |
| 2 | 6 | Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся чим бути), на мене нїчого не наложили. |
| 2 | 7 | Нї, противно, зрозумівши, ще звірено менї благовісте необрізання, яко ж Петрові обрізання: |
| 2 | 8 | (хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;) |
| 2 | 9 | і пізнавши благодать, дану менї, Яков, та КиФа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуванне, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання; |
| 2 | 10 | тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити. |
| 2 | 11 | Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору. |
| 2 | 12 | Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання. |
| 2 | 13 | Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх. |
| 2 | 14 | Та, як побачив я, що вони неправо ходять по євангелській істині, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш по-поганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи ? |
| 2 | 15 | Ми по природі Жиди, а не грішника з поган; |
| 2 | 16 | та знаючи, що не оправдуєть ся чоловік дїлами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб справдитись вірою в Христа, а не дїлами закону; бо не справдить ся дїлами закову нїяке тїло. |
| 2 | 17 | Коли ж, шукаючи справдитись у Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде! |
| 2 | 18 | Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю. |
| 2 | 19 | Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові. |
| 2 | 20 | Я рознятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене. |
| 2 | 21 | Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер. |
| 3 | 1 | Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правді, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, рознятий між вами? |
| 3 | 2 | Про одно се хочу довідатись од вас: Чи дїлами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри? |
| 3 | 3 | Чи такі ви незмислі, що почавши духом, звершуєте тепер тїлом? |
| 3 | 4 | Марно стільки ви терпіли? Коли б тільки марно! |
| 3 | 5 | Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи дїлами закону, чи проповіддю віри? |
| 3 | 6 | Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність. |
| 3 | 7 | Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові. |
| 3 | 8 | І писанне знаючи наперед, що Бог вірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи. |
| 3 | 9 | Тимже хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом. |
| 3 | 10 | Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книаї закону, щоб робити те. |
| 3 | 11 | А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде. |
| 3 | 12 | Закон же не од віри, та которий чоловік робити ме те, жити ме в тому. |
| 3 | 13 | Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,) |
| 3 | 14 | щоб на поган благословенне Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуванне Духа прийняли ми через віру. |
| 3 | 15 | Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидав, анї додає до него. |
| 3 | 16 | Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насінням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос. |
| 3 | 17 | Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в ніщо обітуваннє. |
| 3 | 18 | Бо коли від закону наслїддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог. |
| 3 | 19 | Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїнне, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника. |
| 3 | 20 | Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один. |
| 3 | 21 | То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність. |
| 3 | 22 | Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим. |
| 3 | 23 | Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись. |
| 3 | 24 | Тим же закон був нам учителем (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам справдитись. |
| 3 | 25 | Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем. |
| 3 | 26 | Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа. |
| 3 | 27 | Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся. |
| 3 | 28 | Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема муже-ського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї. |
| 3 | 29 | Коди ж ви Христові, то ви насїнне Авраамове, і по обітованню наслїдники. |
| 4 | 1 | Глаголю ж: доки наслїдник малолїток, доти не відрізняеть ся від слуги, хоч він і пан усього, |
| 4 | 2 | а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця. |
| 4 | 3 | Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта. |
| 4 | 4 | Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом, |
| 4 | 5 | щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє. |
| 4 | 6 | А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче! |
| 4 | 7 | Тимже вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа. |
| 4 | 8 | Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природі були богами. |
| 4 | 9 | Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете? |
| 4 | 10 | Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта. |
| 4 | 11 | Боюсь за вас, що може марно працював коло вас. |
| 4 | 12 | Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нічим ви мене не скривдили. |
| 4 | 13 | Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше. |
| 4 | 14 | І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса. |
| 4 | 15 | Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї. |
| 4 | 16 | То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду? |
| 4 | 17 | Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували. |
| 4 | 18 | Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас. |
| 4 | 19 | Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас, |
| 4 | 20 | хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій , бо я в непевности про вас. |
| 4 | 21 | Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте ? |
| 4 | 22 | Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної. |
| 4 | 23 | Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї. |
| 4 | 24 | Се ж иносказанне; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара. |
| 4 | 25 | Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаеть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми. |
| 4 | 26 | А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам. |
| 4 | 27 | Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка. |
| 4 | 28 | Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування. |
| 4 | 29 | Та, як тодї, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по духу, так і тепер. |
| 4 | 30 | Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслідувати син невільниці з сином вільної. |
| 4 | 31 | Оце ж, браттє, ми не діти невільниці, а вільної. |
| 5 | 1 | У волї ж оце, котрою Христос визволив нас, стійте, і під ярмо неволї знов не піддавайтесь. |
| 5 | 2 | Ось я Павел глаголю вам, що коли ви обрізуєтесь, Христос вам нічого не поможе. |
| 5 | 3 | Сьвідкую ж знов кожному чоловіку обрізаному, .що винен увесь закон чинити. |
| 5 | 4 | Обернулись ви в нїщо (одійшовши) від Христа; (ви,) що оправдуєтесь законом, од благодати відпали. |
| 5 | 5 | Ми бо духом од віри надїї праведности ждемо. |
| 5 | 6 | Бо в Христї Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізанне, а віра, любовю сильна. |
| 5 | 7 | Ви бігли добре. Хто заборонив вам коритись правді? |
| 5 | 8 | Сей перекір не від того (приходить), хто покликав вас. |
| 5 | 9 | Трошки квасу все місиво квасить. |
| 5 | 10 | Покладаюсь на вас у Господі, що не думати мете нїчого иншого, а хто колотить вами, понесе свій осуд, хто б він нї був. |
| 5 | 11 | Я ж, браттє, коли ще проповідую обрізаннє, то чого ще гонять мене? Тодї обернеть ся в нїщо поблазнь хреста. |
| 5 | 12 | Ой коли б відсічено тих, що колотять вами! |
| 5 | 13 | Ви бо, браттє, покликані на волю; тільки щоб воля ваша не була причиною (до гріха) тїлу; а любовю служіть один одному. |
| 5 | 14 | Увесь бо закон в одному слові сповняється: Люби ближнього твого, як себе самого. |
| 5 | 15 | Коли ж ви гризете й заїдаєте один одного, то гледїть, щоб не були пожерті один від одного. |
| 5 | 16 | Глаголю ж: Духом ходїть, і хотїння тілесного не звершуйте. |
| 5 | 17 | Бо тіло бажає (того що) проти духа, а дух, (що) проти тїла; се ж одно другому противить ся, щоб не, що хочете, те робили. |
| 5 | 18 | Коли ж водитесь духом, то ви не під законом. |
| 5 | 19 | Явні ж дїла тілесні; оце вони: перелюб, блуд, нечистота, розпуст, |
| 5 | 20 | ідолослуженнє, чаруваннє, ворогуваннє, свари, ненависть, гнїв, суперечки, незгода, ересї, |
| 5 | 21 | зависть, убийство, пянство, бенкети й таке инше. Се наперед глаголю вам, яко ж і наперед глаголав, що хто таке робить, ті царства Божого не наслїдять. |
| 5 | 22 | А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпінне, добрість, милосерде, віра, |
| 5 | 23 | тихість, вдержливість. На таких нема закону. |
| 5 | 24 | А которі Христові, ті розняли тіло з страстьми і хотїннем. |
| 5 | 25 | Коли духом живемо, духом і ходімо. |
| 5 | 26 | Не буваймо марнославні, один одного роздражнюючи і один одному завидуючи. |
| 6 | 1 | Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішенне, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, що,б і тобі не бути спокушеним. |
| 6 | 2 | Один одного тягарі носіть, і так сповняйте закон Христів. |
| 6 | 3 | Коли бо хто думає, що він що єсть, бувши нїчим, сам себе обманює. |
| 6 | 4 | Дїло ж своє нехай випробовує кожен, тоді хвалу в собі мати ме, а не в иншому. |
| 6 | 5 | Кожен бо свій тягар нести ме. |
| 6 | 6 | Нехай же ділить ся той, хто учить ся слова, з тим, хто навчає всього доброго. |
| 6 | 7 | Не обманюйте себе: 3 Бога насьміятись не можна, що бо чоловік сїе, те й жати ме. |
| 6 | 8 | Бо хто сїе тілу своєму, од тіла жати ме зотлїннє; а хто сїе духу, од. духа пожне життє вічне. |
| 6 | 9 | Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи. |
| 6 | 10 | Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всім, а найбільш товаришам по вірі, |
| 6 | 11 | Бачите, який великий лист написав я вам своєю рукою. |
| 6 | 12 | Которі хочуть хвалитись по тїлу, ті примушують вас обрізуватись, тільки щоб за хрест Христів гонимим їм не бути. |
| 6 | 13 | Бо і ті, що обрізались, і самі закону не додержують, а хочуть, щоб ви обрізувались, аби в вашому тїлї хвалитись. |
| 6 | 14 | Мене ж не доведи (Боже) хвалитись (чим небудь) тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, котрим мені сьвіт розпято, а я сьвітові. |
| 6 | 15 | У Христї бо Ісусї нї обрізанне нічого не важе, нї необрізаннє, а нове створіннє. |
| 6 | 16 | І которі по правилу сьому живуть, мир на них і милость і на Ізраїлї Божому. |
| 6 | 17 | На останок, нехай нїхто не завдає менї журби; бо я рани Господа Ісуса на тїлї моїм ношу. |
| 6 | 18 | Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браттє. Амінь. |