Multilingual Scriptures Home » Ukrainian Bible » 2 Peter
| Ukrainian Bible | ||
| Chapter # | Verse # | Verse Detail |
| 1 | 1 | ¶ Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа: |
| 1 | 2 | благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого! |
| 1 | 3 | Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою. |
| 1 | 4 | Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління. |
| 1 | 5 | ¶ Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, |
| 1 | 6 | а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя, |
| 1 | 7 | а в благочесті братерство, а в братерстві любов. |
| 1 | 8 | Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа. |
| 1 | 9 | А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів. |
| 1 | 10 | Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. |
| 1 | 11 | Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. |
| 1 | 12 | ¶ Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді. |
| 1 | 13 | Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням, |
| 1 | 14 | знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені. |
| 1 | 15 | А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті. |
| 1 | 16 | ¶ Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі. |
| 1 | 17 | Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав! |
| 1 | 18 | І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. |
| 1 | 19 | ¶ І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях, |
| 1 | 20 | бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. |
| 1 | 21 | Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим. |
| 2 | 1 | ¶ А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль. |
| 2 | 2 | І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться. |
| 2 | 3 | ¶ І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає! |
| 2 | 4 | Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд; |
| 2 | 5 | і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних; |
| 2 | 6 | і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників, |
| 2 | 7 | ¶ а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей, |
| 2 | 8 | бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні, |
| 2 | 9 | то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари, |
| 2 | 10 | ¶ а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави, |
| 2 | 11 | хоч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа зневажливого суду на них. |
| 2 | 12 | Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені, |
| 2 | 13 | і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами. |
| 2 | 14 | Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости. |
| 2 | 15 | Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости, |
| 2 | 16 | але був докорений у своїм беззаконні: німа під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила. |
| 2 | 17 | Вони джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви! |
| 2 | 18 | Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті. |
| 2 | 19 | Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб. |
| 2 | 20 | Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого. |
| 2 | 21 | Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді! |
| 2 | 22 | Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу... |
| 3 | 1 | ¶ Це вже другого листа пишу я до вас, улюблені. У них нагадуванням я буджу вашу чисту думку, |
| 3 | 2 | щоб ви пам'ятали слова, що святі пророки давніше звістили їх вам, і заповідь Господа й Спасителя, що одержали через ваших апостолів. |
| 3 | 3 | ¶ Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, |
| 3 | 4 | та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння. |
| 3 | 5 | Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим, |
| 3 | 6 | тому тодішній світ, водою потоплений, згинув. |
| 3 | 7 | А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей. |
| 3 | 8 | ¶ Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день! |
| 3 | 9 | ¶ Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття. |
| 3 | 10 | День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять... |
| 3 | 11 | ¶ А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви, |
| 3 | 12 | що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться? |
| 3 | 13 | Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває. |
| 3 | 14 | Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. |
| 3 | 15 | А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю, |
| 3 | 16 | як і по всіх посланнях, що в них він говорить про це. У них є дещо тяжко зрозуміле, що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання, на власну загибіль свою. |
| 3 | 17 | Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування, |
| 3 | 18 | але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь. |