Share this page:  
 

Multilingual Scriptures

(Compare books in 2 different language versions of your choice)

Comparison Search:

Select Language version and font:
You can only select max. of two versions.
Book:
Chapter:
Verse:
---------
From: To:

Free Search:

Select Language version and font:
Enter search text:

Multilingual Scriptures Home » Ukrainian Bible » James

Ukrainian Bible
Chapter # Verse # Verse Detail
11¶ Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!
12¶ Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
13знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
14А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
15А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.
16Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
17Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.
18Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.
19А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
110а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,
111бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
112Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
113¶ Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
114Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
115Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
116Не обманюйтесь, брати мої любі!
117Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
118Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
119¶ Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
120Бо гнів людський не чинить правди Божої.
121Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
122Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
123Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,
124бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.
125А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!
126Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!
127Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
21¶ Брати мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
22Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й бідар у вбогім вбранні,
23і ви поглянете на того, хто в шаті блискучій, і скажете йому: Ти сідай вигідно отут, а бідареві прокажете: Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм,
24то чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями?
25Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
26А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?
27Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь?
28¶ Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.
29Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці.
210Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.
211Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Закону.
212Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі.
213Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
214¶ Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
215Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,
216а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?
217Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!
218Але скаже хтонебудь: Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх.
219Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять.
220Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?
221Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака?
222Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл?
223І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим.
224Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?
225Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?
226Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!
31¶ Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.
32Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.
33От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
34От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.
35Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
36І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.
37Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,
38та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!
39Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
310Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!
311Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?
312Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.
313¶ Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!
314Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,
315це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.
316Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!
317А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.
318А плід правди сіється творцями миру.
41¶ Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
42Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,
43прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.
44Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
45Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?
46Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
47Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
48Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
49Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
410Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
411¶ Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.
412Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
413А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,
414ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...
415Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.
416А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!
417Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!
51¶ А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:
52ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!
53Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!
54Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!
55Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення.
56Ви Праведного засудили й убили, Він вам не противився!
57Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній.
58Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!
59Не нарікайте один на одного, браття, щоб вас не засуджено, он Суддя стоїть перед дверима!
510Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння, вони промовляли Господнім Ім'ям!
511Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий.
512¶ А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: Так, так та Ні, ні, щоб не впасти вам в осуд.
513Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!
514Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я,
515і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.
516Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!
517Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців...
518І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід!
519Браття мої, коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,
520хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває!