Multilingual Scriptures Home » Ukrainian Bible » James
Ukrainian Bible | ||
Chapter # | Verse # | Verse Detail |
1 | 1 | ¶ Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас! |
1 | 2 | ¶ Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, |
1 | 3 | знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. |
1 | 4 | А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали. |
1 | 5 | А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана. |
1 | 6 | Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. |
1 | 7 | Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. |
1 | 8 | Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх. |
1 | 9 | А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю, |
1 | 10 | а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний, |
1 | 11 | бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх! |
1 | 12 | Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його. |
1 | 13 | ¶ Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. |
1 | 14 | Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. |
1 | 15 | Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. |
1 | 16 | Не обманюйтесь, брати мої любі! |
1 | 17 | Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. |
1 | 18 | Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його. |
1 | 19 | ¶ Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів. |
1 | 20 | Бо гнів людський не чинить правди Божої. |
1 | 21 | Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі. |
1 | 22 | Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. |
1 | 23 | Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, |
1 | 24 | бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є. |
1 | 25 | А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм! |
1 | 26 | Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того! |
1 | 27 | Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. |
2 | 1 | ¶ Брати мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа. |
2 | 2 | Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й бідар у вбогім вбранні, |
2 | 3 | і ви поглянете на того, хто в шаті блискучій, і скажете йому: Ти сідай вигідно отут, а бідареві прокажете: Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм, |
2 | 4 | то чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями? |
2 | 5 | Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його? |
2 | 6 | А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди? |
2 | 7 | Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь? |
2 | 8 | ¶ Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре. |
2 | 9 | Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці. |
2 | 10 | Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає. |
2 | 11 | Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Закону. |
2 | 12 | Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі. |
2 | 13 | Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд. |
2 | 14 | ¶ Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра? |
2 | 15 | Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму, |
2 | 16 | а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе? |
2 | 17 | Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі! |
2 | 18 | Але скаже хтонебудь: Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх. |
2 | 19 | Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять. |
2 | 20 | Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва? |
2 | 21 | Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака? |
2 | 22 | Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл? |
2 | 23 | І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим. |
2 | 24 | Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри? |
2 | 25 | Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила? |
2 | 26 | Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва! |
3 | 1 | ¶ Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо. |
3 | 2 | Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло. |
3 | 3 | От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо. |
3 | 4 | От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий. |
3 | 5 | Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса! |
3 | 6 | І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни. |
3 | 7 | Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською, |
3 | 8 | та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної! |
3 | 9 | Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу. |
3 | 10 | Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було! |
3 | 11 | Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка? |
3 | 12 | Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця. |
3 | 13 | ¶ Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням! |
3 | 14 | Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду, |
3 | 15 | це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська. |
3 | 16 | Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ! |
3 | 17 | А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава. |
3 | 18 | А плід правди сіється творцями миру. |
4 | 1 | ¶ Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють? |
4 | 2 | Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте, |
4 | 3 | прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої. |
4 | 4 | Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається. |
4 | 5 | Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває? |
4 | 6 | Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать. |
4 | 7 | Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас. |
4 | 8 | Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні! |
4 | 9 | Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум! |
4 | 10 | Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме! |
4 | 11 | ¶ Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя. |
4 | 12 | Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього? |
4 | 13 | А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти, |
4 | 14 | ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!... |
4 | 15 | Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те. |
4 | 16 | А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба! |
4 | 17 | Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх! |
5 | 1 | ¶ А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати: |
5 | 2 | ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла! |
5 | 3 | Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні! |
5 | 4 | Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота! |
5 | 5 | Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення. |
5 | 6 | Ви Праведного засудили й убили, Він вам не противився! |
5 | 7 | Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній. |
5 | 8 | Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній! |
5 | 9 | Не нарікайте один на одного, браття, щоб вас не засуджено, он Суддя стоїть перед дверима! |
5 | 10 | Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння, вони промовляли Господнім Ім'ям! |
5 | 11 | Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий. |
5 | 12 | ¶ А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: Так, так та Ні, ні, щоб не впасти вам в осуд. |
5 | 13 | Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми! |
5 | 14 | Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я, |
5 | 15 | і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться. |
5 | 16 | Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного! |
5 | 17 | Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців... |
5 | 18 | І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід! |
5 | 19 | Браття мої, коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне, |
5 | 20 | хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває! |