Multilingual Scriptures Home » Ukrainian Bible » 1 Thessalonians
| Ukrainian Bible | ||
| Chapter # | Verse # | Verse Detail |
| 1 | 1 | ¶ Павло й Силуан та Тимофій до Церкви Солунської в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир! |
| 1 | 2 | ¶ Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи вас у наших молитвах. |
| 1 | 3 | Ми згадуємо безперестанку про ваше діло віри, і про працю любови, і про терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Богом і Отцем нашим, |
| 1 | 4 | знаючи, Богом улюблені браття, про ваше обрання. |
| 1 | 5 | Бо наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас. |
| 1 | 6 | ¶ І ви стали наслідувачі нам і Господеві, слово прийнявши в великому утискові з радістю Духа Святого, |
| 1 | 7 | так що ви стали взірцем для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї. |
| 1 | 8 | Бо пронеслося Слово Господнє від вас не тільки в Македонії та в Ахаї, а й до кожного міста прийшла ваша віра в Бога, так що вам непотрібно казати чогось. |
| 1 | 9 | Вони бо звіщають про нас, який був прихід наш до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові, |
| 1 | 10 | і з неба очікувати Сина Його, що Його воскресив Він із мертвих, Ісуса, що визволює нас від майбутнього гніву. |
| 2 | 1 | ¶ Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марний він був. |
| 2 | 2 | Та хоч ми натерпілися перед тим, і дізнали зневаги в Филипах, як знаєте, проте ми відважилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Євангелію з великою боротьбою. |
| 2 | 3 | Бо покликання наше було не з обмани, ані з нечистости, ані від лукавства, |
| 2 | 4 | але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Євангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця. |
| 2 | 5 | Ми слова підлесливого не вживали ніколи, як знаєте, і не винні в зажерливості. Бог свідок тому! |
| 2 | 6 | Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших. |
| 2 | 7 | ¶ Хоч могли ми потужними бути, як Христові апостоли, але ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх. |
| 2 | 8 | Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам. |
| 2 | 9 | Бо ви пам'ятаєте, браття, наше струднення й утому: день і ніч ми робили, щоб жадного з вас не обтяжити, і проповідували вам Божу Євангелію. |
| 2 | 10 | Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездоганно поводилися ми між вами, віруючими! |
| 2 | 11 | Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов батько дітей своїх власних, |
| 2 | 12 | просили ми вас, і намовлювали та показували, щоб ви гідно поводилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу. |
| 2 | 13 | ¶ Тому то й ми дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але як правдиво то є Слово Боже, що й діє в вас, віруючих. |
| 2 | 14 | Бо стали ви, браття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були витерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв, |
| 2 | 15 | що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджають, і супротивні всім людям. |
| 2 | 16 | Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповняти їм завжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці! |
| 2 | 17 | ¶ А ми, браття, на короткий часок розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажанням силкувались побачити ваше лице. |
| 2 | 18 | Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана перешкодив був нам. |
| 2 | 19 | Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході? |
| 2 | 20 | Бо ви наша слава та радість! |
| 3 | 1 | ¶ Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі, |
| 3 | 2 | і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі, |
| 3 | 3 | щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено. |
| 3 | 4 | Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви. |
| 3 | 5 | Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний. |
| 3 | 6 | ¶ А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас, |
| 3 | 7 | через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри. |
| 3 | 8 | Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте! |
| 3 | 9 | Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом? |
| 3 | 10 | Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі. |
| 3 | 11 | ¶ Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас! |
| 3 | 12 | А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас! |
| 3 | 13 | Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його! |
| 4 | 1 | ¶ А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали! |
| 4 | 2 | Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом. |
| 4 | 3 | Бо це воля Божа, освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти, |
| 4 | 4 | щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі, |
| 4 | 5 | а не в пристрасній похоті, як і погани, що Бога не знають. |
| 4 | 6 | Щоб ніхто не кривдив і не визискував брата свого в якійбудь справі, бо месник Господь за все це, як і перше казали ми вам та засвідчили. |
| 4 | 7 | Бо покликав нас Бог не на нечистість, але на освячення. |
| 4 | 8 | Отож, хто оце відкидає, зневажає не людину, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого. |
| 4 | 9 | ¶ А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога навчені любити один одного, |
| 4 | 10 | бо чините те всім братам у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали, |
| 4 | 11 | і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували, |
| 4 | 12 | щоб ви перед чужими пристойно поводилися, і щоб ні від кого не залежали! |
| 4 | 13 | ¶ Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають. |
| 4 | 14 | Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним. |
| 4 | 15 | Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних. |
| 4 | 16 | Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі, |
| 4 | 17 | потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом. |
| 4 | 18 | Отож, потішайте один одного цими словами! |
| 5 | 1 | ¶ А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас, |
| 5 | 2 | бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі. |
| 5 | 3 | Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть! |
| 5 | 4 | А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій. |
| 5 | 5 | Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві. |
| 5 | 6 | ¶ Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі! |
| 5 | 7 | Ті бо, що сплять сплять уночі, а ті, що напиваються вночі напиваються. |
| 5 | 8 | А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння, |
| 5 | 9 | бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом, |
| 5 | 10 | що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, укупі з Ним ми жили. |
| 5 | 11 | ¶ Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, як і чините ви! |
| 5 | 12 | Благаємо ж, браття, ми вас, шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони, |
| 5 | 13 | і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир! |
| 5 | 14 | Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть! |
| 5 | 15 | Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх! |
| 5 | 16 | ¶ Завжди радійте! |
| 5 | 17 | Безперестанку моліться! |
| 5 | 18 | Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі. |
| 5 | 19 | Духа не вгашайте! |
| 5 | 20 | Не гордуйте пророцтвами! |
| 5 | 21 | Усе досліджуючи, тримайтеся доброго! |
| 5 | 22 | Стережіться лихого в усякому вигляді! |
| 5 | 23 | ¶ А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа! |
| 5 | 24 | Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте! |
| 5 | 25 | Браття, моліться за нас! |
| 5 | 26 | Привітайте всю браттю святим поцілунком! |
| 5 | 27 | Заклинаю вас Господом, цього листа прочитати перед усіма братами! |
| 5 | 28 | Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами. Амінь! |