Multilingual Scriptures Home » Ukrainian Bible » Philippians
| Ukrainian Bible | ||
| Chapter # | Verse # | Verse Detail |
| 1 | 1 | ¶ Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами: |
| 1 | 2 | благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! |
| 1 | 3 | ¶ Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас, |
| 1 | 4 | і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами, |
| 1 | 5 | за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер. |
| 1 | 6 | Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса. |
| 1 | 7 | ¶ Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті. |
| 1 | 8 | Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса. |
| 1 | 9 | ¶ І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні, |
| 1 | 10 | щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня, |
| 1 | 11 | наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу. |
| 1 | 12 | ¶ Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії, |
| 1 | 13 | бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа. |
| 1 | 14 | А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно. |
| 1 | 15 | Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують; |
| 1 | 16 | а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії; |
| 1 | 17 | а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх. |
| 1 | 18 | Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти. |
| 1 | 19 | Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа, |
| 1 | 20 | через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю. |
| 1 | 21 | ¶ Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання. |
| 1 | 22 | А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати. |
| 1 | 23 | Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше. |
| 1 | 24 | А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас. |
| 1 | 25 | І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі, |
| 1 | 26 | щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас. |
| 1 | 27 | ¶ Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську, |
| 1 | 28 | і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога! |
| 1 | 29 | Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього, |
| 1 | 30 | маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене. |
| 2 | 1 | ¶ Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя, |
| 2 | 2 | то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум! |
| 2 | 3 | Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе. |
| 2 | 4 | Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших. |
| 2 | 5 | Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! |
| 2 | 6 | Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, |
| 2 | 7 | але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, |
| 2 | 8 | Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної... |
| 2 | 9 | Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я, |
| 2 | 10 | щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, |
| 2 | 11 | і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця! |
| 2 | 12 | ¶ Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння. |
| 2 | 13 | Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю. |
| 2 | 14 | ¶ Робіть усе без нарікання та сумніву, |
| 2 | 15 | щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі, |
| 2 | 16 | додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо. |
| 2 | 17 | Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма. |
| 2 | 18 | Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною! |
| 2 | 19 | Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас. |
| 2 | 20 | Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас. |
| 2 | 21 | Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового. |
| 2 | 22 | Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії. |
| 2 | 23 | Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною. |
| 2 | 24 | Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас. |
| 2 | 25 | Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй, |
| 2 | 26 | бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував. |
| 2 | 27 | Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав. |
| 2 | 28 | Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був. |
| 2 | 29 | Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких, |
| 2 | 30 | бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене. |
| 3 | 1 | ¶ Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне. |
| 3 | 2 | Стережіться собак, стережіться працівників лихих, стережіться обрізання! |
| 3 | 3 | Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло, |
| 3 | 4 | ¶ хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я, |
| 3 | 5 | обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом. |
| 3 | 6 | Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі. |
| 3 | 7 | Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав. |
| 3 | 8 | Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа, |
| 3 | 9 | ¶ щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою, |
| 3 | 10 | щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті, |
| 3 | 11 | аби досягнути якось воскресення з мертвих. |
| 3 | 12 | Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене. |
| 3 | 13 | Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, |
| 3 | 14 | я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі. |
| 3 | 15 | ¶ Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це. |
| 3 | 16 | Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі. |
| 3 | 17 | ¶ Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас. |
| 3 | 18 | Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового. |
| 3 | 19 | Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне! |
| 3 | 20 | Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа, |
| 3 | 21 | Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі. |
| 4 | 1 | ¶ Отож, мої браття улюблені, за якими так сильно тужу, моя радосте й вінче, так у Господі стійте, улюблені! |
| 4 | 2 | Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі. |
| 4 | 3 | Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя. |
| 4 | 4 | Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! |
| 4 | 5 | Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько! |
| 4 | 6 | Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. |
| 4 | 7 | І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. |
| 4 | 8 | Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це! |
| 4 | 9 | Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами! |
| 4 | 10 | ¶ Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене; ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали. |
| 4 | 11 | Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю. |
| 4 | 12 | Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі. |
| 4 | 13 | Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі. |
| 4 | 14 | Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі. |
| 4 | 15 | І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви, |
| 4 | 16 | що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня. |
| 4 | 17 | Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу. |
| 4 | 18 | Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну. |
| 4 | 19 | А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі. |
| 4 | 20 | ¶ А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амінь. |
| 4 | 21 | Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною. |
| 4 | 22 | Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з кесаревого дому. |
| 4 | 23 | Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь. |