Multilingual Scriptures Home » Ukrainian Bible » Galatians
| Ukrainian Bible | ||
| Chapter # | Verse # | Verse Detail |
| 1 | 1 | ¶ Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив, |
| 1 | 2 | і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських: |
| 1 | 3 | благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
| 1 | 4 | що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, |
| 1 | 5 | Йому слава на віки вічні, амінь! |
| 1 | 6 | ¶ Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію, |
| 1 | 7 | що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію. |
| 1 | 8 | Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий! |
| 1 | 9 | Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий! |
| 1 | 10 | ¶ Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим. |
| 1 | 11 | Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей. |
| 1 | 12 | Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа. |
| 1 | 13 | Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її. |
| 1 | 14 | І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань. |
| 1 | 15 | Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав |
| 1 | 16 | виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
| 1 | 17 | і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск. |
| 1 | 18 | По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
| 1 | 19 | А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
| 1 | 20 | А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю! |
| 1 | 21 | Потому пішов я до сирських та кілікійських країн. |
| 1 | 22 | Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, |
| 1 | 23 | тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її. |
| 1 | 24 | І славили Бога вони через мене! |
| 2 | 1 | ¶ Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою. |
| 2 | 2 | А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався. |
| 2 | 3 | Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений. |
| 2 | 4 | А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити, |
| 2 | 5 | то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії. |
| 2 | 6 | Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали, |
| 2 | 7 | але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних, |
| 2 | 8 | бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами, |
| 2 | 9 | і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних, |
| 2 | 10 | тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке. |
| 2 | 11 | ¶ Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд. |
| 2 | 12 | Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних. |
| 2 | 13 | А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства. |
| 2 | 14 | А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському? |
| 2 | 15 | Ми юдеї природою, а не грішники з поган... |
| 2 | 16 | А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана! |
| 2 | 17 | Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні! |
| 2 | 18 | Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем. |
| 2 | 19 | Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом. |
| 2 | 20 | І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе. |
| 2 | 21 | Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер! |
| 3 | 1 | ¶ О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий? |
| 3 | 2 | Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру? |
| 3 | 3 | Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом? |
| 3 | 4 | Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо! |
| 3 | 5 | Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру? |
| 3 | 6 | ¶ Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому. |
| 3 | 7 | Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові. |
| 3 | 8 | І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи! |
| 3 | 9 | Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом. |
| 3 | 10 | А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте! |
| 3 | 11 | А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою. |
| 3 | 12 | А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним. |
| 3 | 13 | Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві, |
| 3 | 14 | щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою. |
| 3 | 15 | Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає. |
| 3 | 16 | А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос. |
| 3 | 17 | А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував. |
| 3 | 18 | Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці. |
| 3 | 19 | ¶ Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника. |
| 3 | 20 | Але посередник не є для одного, Бог же один. |
| 3 | 21 | Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону! |
| 3 | 22 | Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа. |
| 3 | 23 | Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись. |
| 3 | 24 | Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою. |
| 3 | 25 | А як віра прийшла, то вже ми не під виховником. |
| 3 | 26 | Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! |
| 3 | 27 | Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! |
| 3 | 28 | Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі! |
| 3 | 29 | А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці. |
| 4 | 1 | ¶ Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім, |
| 4 | 2 | але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько. |
| 4 | 3 | Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу. |
| 4 | 4 | Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, |
| 4 | 5 | щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли. |
| 4 | 6 | А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче! |
| 4 | 7 | Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа. |
| 4 | 8 | ¶ Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були. |
| 4 | 9 | А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити? |
| 4 | 10 | Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки. |
| 4 | 11 | Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?... |
| 4 | 12 | ¶ Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили! |
| 4 | 13 | І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію, |
| 4 | 14 | ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса! |
| 4 | 15 | Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б! |
| 4 | 16 | Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам? |
| 4 | 17 | ¶ Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них. |
| 4 | 18 | То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас. |
| 4 | 19 | ¶ Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас! |
| 4 | 20 | Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас. |
| 4 | 21 | ¶ Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону? |
| 4 | 22 | Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної. |
| 4 | 23 | Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею. |
| 4 | 24 | Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар. |
| 4 | 25 | Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми. |
| 4 | 26 | А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам! |
| 4 | 27 | Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка! |
| 4 | 28 | А ви, браття, діти обітниці за Ісаком! |
| 4 | 29 | Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер. |
| 4 | 30 | Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної. |
| 4 | 31 | Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної! |
| 5 | 1 | ¶ Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства! |
| 5 | 2 | Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, то нема вам тоді жадної користи від Христа. |
| 5 | 3 | І свідкую я знову всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон. |
| 5 | 4 | Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті! |
| 5 | 5 | Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности. |
| 5 | 6 | Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю. |
| 5 | 7 | Бігли ви добре. Хто заборонив вам коритися правді? |
| 5 | 8 | Таке переконання не від Того, Хто вас покликав. |
| 5 | 9 | Трохи розчини квасить усе тісто! |
| 5 | 10 | Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого думати не будете ви. А хто вас непокоїть, осуджений буде, хоч би він хто був! |
| 5 | 11 | Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрізання ще проповідую? Тоді спокуса хреста в ніщо обертається! |
| 5 | 12 | О, коли б були навіть відсічені ті, хто підбурює вас! |
| 5 | 13 | ¶ Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному! |
| 5 | 14 | Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе! |
| 5 | 15 | Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного! |
| 5 | 16 | І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла, |
| 5 | 17 | бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете. |
| 5 | 18 | Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом. |
| 5 | 19 | Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, |
| 5 | 20 | ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, |
| 5 | 21 | завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого! |
| 5 | 22 | А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, |
| 5 | 23 | лагідність, здержливість: Закону нема на таких! |
| 5 | 24 | А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями. |
| 5 | 25 | Коли духом живемо, то й духом ходімо! |
| 5 | 26 | Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному! |
| 6 | 1 | ¶ Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти! |
| 6 | 2 | Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового. |
| 6 | 3 | Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює. |
| 6 | 4 | Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому! |
| 6 | 5 | Бо кожен нестиме свій власний тягар! |
| 6 | 6 | А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим. |
| 6 | 7 | Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! |
| 6 | 8 | Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. |
| 6 | 9 | А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо. |
| 6 | 10 | Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним! |
| 6 | 11 | ¶ Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою! |
| 6 | 12 | Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового. |
| 6 | 13 | Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом. |
| 6 | 14 | А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу. |
| 6 | 15 | Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове. |
| 6 | 16 | А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого! |
| 6 | 17 | Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!... |
| 6 | 18 | Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь. |