Share this page:  
 

Multilingual Scriptures

(Compare books in 2 different language versions of your choice)

Comparison Search:

Select Language version and font:
You can only select max. of two versions.
Book:
Chapter:
Verse:
---------
From: To:

Free Search:

Select Language version and font:
Enter search text:

Multilingual Scriptures Home » Ukrainian Bible » Numbers

Ukrainian Bible
Chapter # Verse # Verse Detail
11¶ І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині в скинії заповіту першого дня другого місяця, другого року від виходу їх з єгипетського краю, говорячи:
12Перелічіть усю громаду Ізраїлевих синів за родами їхніми, за домами їхніх батьків числом усіх чоловічої статі за їх головами,
13від віку двадцяти літ і вище, кожного, хто здатний до війська в Ізраїлі, за військовими відділами їхніми перелічіть їх ти та Аарон.
14А з вами будуть по одному мужеві для племени; той муж голова дому батьків своїх він.
15А оце ймення тих мужів, що стануть із вами: для Рувима Еліцур, син Шедеурів;
16для Симеона Шелуміїл, син Цурішаддаїв;
17для Юди Нахшон, син Аммінадавів;
18для Іссахара Натанаїл, син Цуарів;
19для Завулона Елів, син Хелонів;
110для Йосипових синів, від Єфрема Елішама, син Аммігудів; від Манасії Гамаліїл, син Педацурів;
111для Веніямина Авідан, син Ґід'оніїв;
112для Дана Ахіезер, син Аммішаддаїв;
113для Асира Паґ'іїл, син Охранів;
114для Ґада Ел'ясаф, син Деуїлів;
115для Нефталима Ахіра, син Енанів.
116Оце покликані громади, начальники племен їхніх батьків. Вони голови тисяч Ізраїлевих.
117¶ І взяв Мойсей та Аарон тих мужів, що були названі пойменно,
118і вони зібрали всю ту громаду першого дня другого місяця. І вони виявили родоводи свої за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, за головами їх,
119як Господь наказав був Мойсеєві. І він перелічив їх у Сінайській пустині.
120І було синів Рувима, перворідного Ізраїлевого, їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен за головами їх, усіх чоловічої статі від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
121перелічені їхні від Рувимового племені сорок і шість тисяч і п'ятсот.
122У Симеонових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків перелік їх числом імен за головами їхніми, усі чоловічої статі від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
123перелічені їхні від Симеонового племени п'ятдесят і дев'ять тисяч і триста.
124У Ґадових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
125перелічені їхні від Ґадового племени сорок і п'ять тисяч і шістсот і п'ятдесят.
126У Юдових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
127перелічені їхні від Юдового племени сімдесят і чотири тисячі й шістсот.
128У Іссахарових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
129перелічені їхні від Іссахарового племени п'ятдесят і чотири тисячі й чотириста.
130У Завулонових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
131перелічені їхні від Завулонового племени п'ятдесят і сім тисяч і чотириста.
132У Йосипових синів: у Єфремових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
133перелічені їхні від Єфремового племени сорок тисяч і п'ятсот.
134У синів Манасії їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
135перелічені їхні від племени Манасіїного тридцять і дві тисячі й двісті.
136У Веніяминових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
137перелічені їхні від Веніяминового племени тридцять і п'ять тисяч і чотириста.
138У Данових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
139перелічені їхні від Данового племени шістдесят і дві тисячі й сімсот.
140У Асирових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
141перелічені їхні від Асирового племени, сорок і одна тисяча й п'ятсот.
142У синів Нефталимових їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
143перелічені їхні від племени Нефталимового п'ятдесят і три тисячі й чотириста.
144¶ Оце ті перелічені, кого перелічив Мойсей й Аарон та Ізраїлеві начальники, дванадцятеро мужа, вони були по одному мужеві для дому батьків своїх.
145І були всі перелічені з Ізраїлевих синів за домами батьків своїх від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська, в Ізраїлі,
146і були всі перелічені шістсот тисяч і три тисячі й п'ятсот і п'ятдесят.
147¶ А Левити не були перелічені серед них за племенем батьків своїх.
148І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
149Тільки Левієвого племени не переглянеш і не перелічиш їх серед Ізраїлевих синів.
150А ти постав Левитів наглядачами над скинією свідоцтва, і над усіма речами її та над усім, що її. Вони будуть носити скинію та всі її речі, і вони будуть обслуговувати її, і отаборяться навколо скинії.
151А коли скинія буде рушати, Левити розберуть її, а коли буде спинятися скинія, Левити поставлять її. А якщо наблизиться чужий, він нехай буде забитий.
152І отаборяться Ізраїлеві сини кожен у таборі своїм, і кожен при своїм прапорі за своїми військовими відділами.
153А Левити отаборяться навколо скинії свідоцтва, щоб не було гніву на громаду Ізраїлевих синів. І будуть Левити виконувати сторожу скинії свідоцтва.
154І зробили Ізраїлеві сини, згідно зо всім, як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили вони.
21¶ І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи:
22Отаборяться Ізраїлеві сини кожен при прапорі своїм за ознаками домів своїх батьків, навпроти скинії заповіту навколо отаборяться.
23¶ Напереді на схід отаборяться: прапор Юдиного табору за своїми військовими відділами, а начальник Юдиних синів Нахшон, син Аммінадавів;
24а його військо та його перелік сімдесят і чотири тисячі й шістсот.
25А при ньому отабориться Іссахарове плем'я, а начальник Іссахарових синів Натанаїл, син Цуарів;
26а його військо та його перелік п'ятдесят і чотири тисячі й чотириста.
27Плем'я Завулонове, а начальник Завулонових синів Еліяв, син Хелонів;
28а його військо та його перелік п'ятдесят і сім тисяч і чотириста.
29Усіх перелічених Юдиного табору сто тисяч і вісімдесят тисяч і шість тисяч і чотириста за своїми військовими відділами. Вони рушать найперше.
210Прапор Рувимового табору на південь, за військовими відділами своїми, а начальник Рувимових синів Еліцур, син Шедеурів;
211а його військо та його перелік сорок і шість тисяч і п'ятсот.
212А при ньому отабориться Симеонове плем'я, а начальник Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв;
213а його військо та його перелік п'ятдесят і дев'ять тисяч і триста.
214І Ґадове плем'я, а начальник Ґадових синів Ел'ясаф, син Реуїлів;
215а його військо та його перелік сорок і п'ять тисяч і шістсот і п'ятдесят.
216Усіх перелічених Рувимового табору сто тисяч і п'ятдесят і одна тисяча й чотириста й п'ятдесят за своїми військовими відділами. Вони рушать другі.
217І як рушить скинія заповіту, то табір Левитів буде серед таборів. Як вони отаборяться, так вирушать, кожен на своїм місці за своїми прапорами.
218Прапор Єфремового табору за військовими відділами своїми на захід, а начальник Єфремових синів Елішама, син Аммігудів;
219а його військо та їхній перелік сорок тисяч і п'ятсот.
220А при ньому плем'я Манасіїне, а начальник синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів;
221а його військо та їхній перелік тридцять і дві тисячі й двісті.
222І Веніяминове плем'я, а начальник Веніяминових синів Авідан, син Ґід'оніїв;
223а його військо та їхній перелік тридцять і п'ять тисяч і чотириста.
224Усіх перелічених Єфремового табору сто тисяч і вісім тисяч і сто за своїми військовими відділами. Вони рушать треті.
225Прапор Данового табору північ, за своїми військовими відділами, а начальник Данових синів Ахіезер, син Аммішаддаїв;
226а його військо та їхній перелік шістдесят і дві тисячі й сімсот.
227А при ньому отабориться Асирове плем'я, а начальник Асирових синів Паґ'іїл, син Охранів;
228а його військо та їхній перелік сорок і одна тисяча й п'ятсот.
229І плем'я Нефталимове, а начальник синів Нефталимових Ахіра, син Енанів;
230а його військо та їхній перелік п'ятдесят і три тисячі й чотириста.
231Усіх перелічених Данового табору сто тисяч і п'ятдесят і сім тисяч і шістсот. Вони рушать наостанку за прапорами своїми.
232Оце перелічені Ізраїлевих синів за домами батьків своїх, усіх перелічених тих таборів за своїми військовими відділами шістсот тисяч і три тисячі й п'ятсот і п'ятдесят.
233А Левити не перелічені серед Ізраїлевих синів, як Господь наказав був Мойсеєві.
234І Ізраїлеві сини зробили все, що Господь наказав був Мойсеєві, так вони таборували за прапорами своїми, і так рушали кожен за своїми родами при домі своїх батьків.
31¶ А оце нащадки Ааронові та Мойсеєві в дні, коли Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі.
32І оце імена Ааронових синів: перворідний Надав, і Авігу, Елеазар та Ітамар.
33Оце імена Ааронових синів, помазаних священиків, що він посвятив їх бути священиками.
34Та помер Надав та Авігу перед Господнім лицем, коли вони принесли були чужий огонь перед Господнім лицем у Сінайській пустині, а синів у них не було. І були священиками Елеазар та Ітамар за життя батька свого Аарона.
35І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
36Приведи Левієве плем'я, і постав його перед священиком Аароном, і вони будуть услуговувати йому.
37І будуть вони виконувати сторожу його та всієї громади перед скинією заповіту, щоб виконувати службу скинійну.
38І будуть вони стерегти всі речі скинії заповіту та сторожу Ізраїлевих синів, щоб виконувати службу скинійну.
39І даси Левитів Ааронові та синам його, власне йому вони дані від Ізраїлевих синів.
310А Аарона та синів його постав, щоб вони пильнували свого священства, а чужий, хто наблизиться, буде забитий.
311І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
312А Я оце взяв Левитів з-посеред Ізраїлевих синів замість кожного перворідного, що розкривають утробу, з Ізраїлевих синів. І будуть Левити Мої,
313бо Мій кожен перворідний. Того дня, коли Я був ударив кожного перворідного в єгипетськім краї, Я посвятив Собі кожного перворідного в Ізраїлі від людини аж до скотини, Мої вони будуть. Я Господь!
314¶ І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині, говорячи:
315Перелічи Левієвих синів за домами їхніх батьків, за родами їхніми, кожного чоловічої статі від місячного віку й вище перелічиш їх.
316І Мойсей перелічив їх за Господнім словом, як йому наказано.
317І були за йменнями своїми оці Левієві сини: Ґершон, і Кегат, і Мерарі.
318А оце імена Ґершонових синів за їхніми родами: Лівні та Шім'ї.
319А сини Кегатові за їхніми родами: Амрам і Їцгар, Хеврон і Уззіїл.
320А сини Мерарі за їхніми родами: Махлі та Муші. Оце вони, роди Левієві, за домами своїх батьків.
321Від Ґершона: рід Лівнієвих та рід Шім'їєвих. Оце вони, роди Ґершонових.
322Перелічені їхні числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, перелічені їхні сім тисяч і п'ятсот.
323Роди Ґершонових будуть таборувати за наметом на захід.
324А начальник батьківського дому Ґершонових Ел'ясаф, син Лаїлів.
325А догляд Ґершонових синів у скинії заповіту: скинія внутрішня і намет зовнішній, і покриття його, і завіса входу скинії заповіту,
326і запони подвір'я, і заслона входу подвір'я, що на скинії та на жертівнику навколо, і шнури її до всієї служби його.
327А від Кегата: рід Амрамових, і рід Іцхарових, і рід Хевронових, і рід Оззіїлових, оце вони, роди Кегатових.
328Числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, вісім тисяч і шістсот, що пильнували сторожу святині.
329Роди Кегатових синів отаборяться на подовжньому боці скинії на південь.
330А начальник батькового дому родів Кегатових Еліцафан, син Уззіїлів.
331А їхній догляд: ковчег, і стіл, і свічник, і жертівники, і святі речі, що служать ними, і завіса, і вся служба при тому.
332А начальник Левієвих начальників Елеазар, син священика Аарона, що мав догляд над тими, хто пильнує сторожу святині.
333Від Мерарі: рід Махлієвих, і рід Мушієвих, оце вони, роди Мерарієві.
334А перелічені їхні числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, шість тисяч і двісті.
335А начальник батьківського дому Мерарієвих родів Цуріїл, син Авіхаїлів. Вони отаборяться на подовжнім боці скинії на північ.
336А догляд сторожі Мерарієвих синів: дошки скинії, і засови її, і стовпи її, і підстави її, і всі речі її, і вся служба її,
337і стовпи подвір'я навколо, і їхні підстави, і кілки їхні, і їхні шнури.
338А ті, що таборують спереду перед скинією, перед скинією заповіту на схід, Мойсей й Аарон та сини його, вони виконують сторожу святині, сторожу за Ізраїлевих синів. А чужий, хто наблизиться, буде забитий.
339Усі перелічені Левитів, що перелічив Мойсей та Аарон на Господній наказ за їхніми родами, кожен чоловічої статі від місячного віку й вище, двадцять і дві тисячі.
340¶ І сказав Господь до Мойсея: Перелічи всіх перворідних чоловічої статі Ізраїлевих синів від місячного віку й вище, і перелічи число імен їх.
341І візьми для мене Левитів Я Господь! замість кожного перворідного Ізраїлевих синів, а худобу Левитів замість кожного перворідного серед худоби Ізраїлевих синів.
342І перелічив Мойсей, як Господь наказав був йому, усіх перворідних серед Ізраїлевих синів.
343І було всіх перворідних чоловічої статі числом імен від місячного віку й вище, за їхніми переліченими двадцять і дві тисячі двісті і сімдесят і три.
344І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
345Візьми Левитів замість кожного перворідного серед Ізраїлевих синів, а худобу Левитів замість їхньої худоби, і будуть Левити Мої. Я Господь!
346А на окуп тих двохсот і семидесяти і трьох, що позостали понад Левитами з перворідного Ізраїлевих синів,
347то візьми по п'яти шеклів на голову, на міру шеклем святині візьмеш, двадцять ґер шекель,
348і даси ті гроші Ааронові та синам його, як окуп за позосталих серед них.
349І взяв Мойсей гроші окупу від позосталих понад викуплених Левитами,
350від перворідного Ізраїлевих синів узяв він ті гроші, тисячу і триста і шістдесят і п'ять на міру шеклем святині.
351І дав Мойсей гроші окупу Ааронові та синами його за Господнім наказом, як Господь наказав був Мойсеєві.
41¶ І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
42Перелічи Кегатових синів серед синів Левієвих за їхніми родами, за домами їхніх батьків
43від віку тридцяти літ і вище й аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто здатний до війська, щоб виконувати працю в наметі скинії заповіту.
44Оце служба Кегатових синів у скинії заповіту: носити Святеє Святих.
45Коли табір рушатиме, то ввійде Аарон та сини його, та й здіймуть завісу заслони, і покриють нею ковчега свідоцтва.
46І дадуть на нього шкуряне тахашеве накриття, і розкладуть згори покривало, усе з блакиті, і накладуть держаки його.
47А на столі показних хлібів розкладуть блакитну шату, і дадуть на нього миски, і ложки, і чаші, і кухлі на лиття, і хліб повсякчасний буде на ньому.
48І розкладуть на них шату з червені, і покриють її шкуряним тахашевим покриттям, і накладуть держаки його.
49І візьмуть блакитну шату, і покриють свічника освітлення, і лямпадки його, і щипці його, і його лопатки на вугіль, і всі посудини для оливи його, якими служать при ньому,
410і покриють його і ввесь посуд його шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.
411А на золотий жертівник розкладуть блакитну шату, і покриють його шкуряним тахашевим покриттям, і вкладуть його держаки.
412І візьмуть увесь посуд служення, що ним служать у святині, і дадуть до блакитної шати, і покриють їх шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.
413І заберуть попіл із жертівника, і розкладуть на ньому шату пурпурову,
414і покладуть на нього ввесь посуд його, що ним служать на ньому: лопатки на вугіль, видельця, і шуфлі, і кропильниці, ввесь посуд жертівника; і розкладуть на ньому шкуряне тахашеве покриття, і вкладуть держаки його.
415І скінчить Аарон та сини покривати святиню та ввесь святий посуд, коли табір рушає, а потім увійдуть Кегатові сини, щоб нести але не доторкнуться до святого, щоб не повмирати.
416А догляд Елеазара, сина священика Аарона, олива освітлення, і кадило пахощів, і повсякчасна хлібна жертва, і олива помазання, догляд усієї скинії та всього, що в ній, у святині та в речах її.
417І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
418Не винищуйте племени Кегатових родів з-посеред Левитів.
419І оце зробіть їм, і будуть жити й не повмирають, коли вони підходять до Святого Святих: увійдуть Аарон та сини його, і розмістять їх одного по одному на службі його та на ношенні його.
420А самі вони не ввійдуть, щоб ані на хвилю не бачити святині, і щоб не повмирати.
421¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
422Перелічи також Ґершонових синів, вони за домами свої батьків, за родами своїми,
423від віку тридцяти літ і вище аж до віку п'ятидесяти літ перелічиш їх усіх, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.
424Оце служба Ґершонових родів, на службу й на ношення:
425вони будуть носити покривала скинії, і скинію заповіту, покриття її й покриття тахашеве, що на ній згори, і завісу входу скинії заповіту,
426і запони подвір'я, і заслону входу брами подвір'я, що при скинії та при жертівнику навколо, і шнури їхні, і ввесь посуд служби їх, і все, що буде зроблене для них, і будуть служити вони.
427На наказ Аарона та синів його буде вся служба Ґершонових синів щодо всього ношення їхнього та щодо всієї служби їхньої. І доручите їм пильнувати про все, що вони будуть носити.
428Оце служба родів Ґершонових синів у скинії заповіту, а їхня сторожа у руці Ітамара, сина священика Ааронового.
429Синів Мерарієвих за родами їхніми, за домами їхніх батьків перелічиш їх
430від віку тридцяти літ і вище, й аж до віку п'ятидесяти літ, перелічиш їх кожного, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.
431А оце те, що вони повинні носити під час їхньої служби в скинії заповіту: дошки скинії, і засуви її, і стовпи її, і підстави її,
432і стовпи подвір'я навколо, і їхні підстави, і їхні кілки, і їхні шнури, зо всіма їхніми речами, і зо всією службою їхньою, і пойменно перелічиш речі, що вони дбають про їхнє ношення.
433Оце служба родин синів Мерарієвих щодо всієї їхньої служби в скинії заповіту під рукою Ітамара, сина священика Аарона.
434¶ І перелічив Мойсей та Аарон, та начальники громади Кегатових синів за їхніми родами й за домами їхніх батьків
435від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту.
436І було їхніх перелічених за їхніми родами дві тисячі сімсот і п'ятдесят.
437Оце перелічені Кегатових родів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.
438А перелічені Ґершонових синів за своїми родами та за домами своїх батьків
439від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,
440і було їхніх перелічених за родами їхніми, за домами своїх батьків дві тисячі й шістсот і тридцять.
441Оце перелічені родів Ґершонових синів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом.
442А перелічені родів синів Мерарієвих за їхніми родами, за домами своїх батьків
443від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,
444і було їхніх перелічених за родами їхніми три тисячі й двісті.
445Оце перелічені родів синів Мерарієвих, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.
446Усі перелічені Левити, кого перелічив Мойсей й Аарон та Ізраїлеві начальники, за родами своїми, за домами своїх батьків
447від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить, щоб виконувати працю служби й працю ношення в скинії заповіту,
448і було їхніх перелічених вісім тисяч і п'ятсот і вісімдесят.
449За Господнім наказом перелічено їх через Мойсея кожного на службі його та на ношенні його. І були перелічені, як Господь наказав був Мойсеєві.
51¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
52Накажи Ізраїлевим синам, і нехай повисилають з табору кожного прокаженого, і кожного течивого, і кожного нечистого через доторкнення до мертвого тіла.
53І чоловіка й жінку будете висилати, поза табір будете висилати їх, і вони не занечистять таборів своїх, що Я серед них пробуваю.
54І зробили так Ізраїлеві сини, і повисилали їх поза табір, як Господь промовляв був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
55І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
56Промовляй до Ізраїлевих синів: Чоловік або жінка, коли зробить який людський гріх, чинячи тим спроневірення проти Господа, і завинить душа та,
57то вони визнають свій гріх, що зробили, і кожен зверне найперше ціну провини своєї, і додасть до неї п'ятину її, та й дасть тому, кому завинив він.
58А якщо в того чоловіка нема викупника, щоб йому звернути ту ціну провини, то провина та буде звернена Господеві, і буде це священикові, опріч барана очищення, що ним очистить його.
59А кожне приношення зо всяких святощів Ізраїлевих синів, що принесуть священикові, буде йому.
510І що хто посвятить, буде йому. Що хто дасть священикові, буде йому.
511¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
512Промовляй до Ізраїлевих синів і скажи їм: Кожен чоловік, коли жінка його зрадить і спроневірить його,
513і буде хто злягатися з нею і буде затаєне від очей її чоловіка, і буде заховане, і вона занечиститься, а свідка проти неї нема, і вона не буде схоплена,
514та на ньому перейде дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, що вона занечищена; або перейде на ньому дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, а вона не була занечищена,
515то приведе той чоловік свою жінку до священика, і принесе за неї жертву її, десяту частину ефи ячної муки, оливи на неї виллє, і не дасть на неї ладану, бо це хлібна жертва ревнощів, жертва пригадувальна, що пригадує провину.
516І священик приведе її, і поставить перед Господнім лицем.
517І візьме священик святої води в глиняну посудину, і пороху, що буде на долівці скинії, візьме священик, та й дасть до води.
518І поставить священик ту жінку перед лицем Господнім, і відкриє голову тієї жінки, і дасть на руки її хлібну жертву пригадувальну, це хлібна жертва ревнощів. А в руці священика буде гірка вода, що наводить прокляття.
519І закляне її священик та й скаже до жінки: Якщо ніхто не лежав із тобою, і якщо ти не зрадила нечистим гріхом, живши з чоловіком своїм, очисться від гіркої води, що наводить прокляття!
520А коли ж ти зрадила, живши з чоловіком своїм, і коли ти занечистилась, і хтось злігся з тобою, крім твого чоловіка,
521і закляне священик ту жінку клятвою прокляття, і скаже священик тій жінці: Нехай дасть тебе Господь на прокляття та клятву серед народу твого тим, що Господь зробить стегно твоє опалим, а живіт твій напухлим,
522і ввійде ця вода, що наводить прокляття, до нутра твого, щоб зробити живіт напухлим, і щоб зробити стегно опалим. А жінка та скаже: Амінь, амінь!
523І напише священик ті прокляття на звої, й обмиє гіркою водою,
524і напоїть ту жінку гіркою водою, що наводить прокляття; і ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дає гіркий біль.
525І візьме священик із руки тієї жінки ту хлібну жертву ревнощів, і буде колихати ту хлібну жертву перед Господнім лицем, та й принесе її до жертівника.
526І візьме священик жменю з хлібної жертви, як пригадувальну частину, та й спалить на жертівнику. А потім напоїть ту жінку водою.
527І напоїть водою, і станеться, якщо була вона занечищена й спроневірила своєму чоловікові, то ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дасть гіркий біль, і опухне живіт її, і западе стегно її, і стане та жінка прокляттям серед народу свого.
528А якщо та жінка не була занечищена, і чиста вона, то буде очищена, і буде здатна родити дітей.
529Оце закон про ревнощі, коли зрадить жінка чоловікові своєму, і занечиститься,
530або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнивий за жінку свою, то поставить ту жінку перед Господнім лицем, а священик виконає над нею ввесь цей закон.
531І буде очищений той чоловік від гріха, а жінка та понесе свій гріх.
61¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
62Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажи їм: Чоловік або жінка, коли вирішиться скласти обітницю назіра, щоб посвятити себе Господеві,
63то він стримається від вина та п'янкого напою, не буде пити оцту винного та оцту з п'янкого напою, і жодного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сухого винограду.
64Усі дні посвячення свого не буде він їсти нічого, що зроблене з винограду, від зернят аж до лушпиння.
65Усі дні його посвячення на назіра бритва не торкнеться голови його; аж до виповнення днів, що посвятить Господеві, він буде святий, мусить запустити волосся голови своєї!
66Усі дні посвячення його Господеві не підійде він до мертвого тіла,
67навіть через батька свого та через матір свою, через брата свого та через сестру свою не занечиститься ними, коли б вони померли, бо на голові його посвячення Богу його.
68Усі дні посвячення його святий він для Господа.
69А коли хто помре при ньому несподівано нагло, і він занечистить цим голову свого посвячення, то оголить голову свою в день очищення свого, сьомого дня оголить її.
610А восьмого дня він принесе дві горлиці або двоє голубенят до священика до входу скинії заповіту.
611І священик принесе одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення, і очистить його з того, що занечистився він мертвим тілом, і посвятить його голову того дня.
612І почне він знову дні посвячення свого Господеві, і принесе однорічне ягня на жертву за провину. А перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення.
613І оце закон про назіра: того дня, коли виповнюються дні його посвячення, священик приведе його до входу скинії заповіту.
614І принесе він Господеві жертву свою, одне безвадне однорічне ягня на цілопалення, і одну безвадну однорічну вівцю на жертву за гріх, і одного безвадного барана на жертву мирну,
615і кіш опрісноків із пшеничної муки, калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і хлібну їхню жертву, і їхні литі жертви.
616І принесе священик перед Господнє лице, і принесе його жертву за гріх та його цілопалення.
617А барана принесе мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу.
618І оголить той назір голову свого посвячення у входа скинії заповіту, і візьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою.
619І візьме священик варену лопатку з барана, і одного прісного калача з коша, і одного прісного коржика, та й дасть на долоні назіра, як він оголить голову свого посвячення.
620І священик буде колихати їх, як колихання перед Господнім лицем. Це святощ для священика, понад грудину колихання й понад стегно приношення. А по цьому той назір може пити вино.
621Оце закон про назіра, що обіцяє свою жертву Господеві за своє посвячення, крім того, на що спроможна рука його. За обітницею своєю, що обіцює, так він зробить за законом про посвячення його.
622¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
623Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм:
624Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже!
625Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе!
626Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!
627Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!
71¶ І сталося того дня, коли Мойсей закінчив ставити скинію, і помазав її, і посвятив її та всі речі її, і жертівника та всі речі його, і помазав їх та посвятив їх,
72то поприносили Ізраїлеві начальники, голови домів своїх батьків, вони начальники племен, вони ті, що стояли над переліком,
73і принесли свою жертву перед Господнє лице: шість критих возів, і дванадцять волів, віз на двох начальників, а віл на одного, і поставили їх перед скинію.
74І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
75Візьми від них, і будуть вони, щоб виконувати службу скинії заповіту, і даси їх Левитам, кожному за службою його.
76І взяв Мойсей вози та воли, та й дав їх Левитам:
77два вози та чотири воли дав Ґершоновим синам, за їхньою службою,
78а чотири вози та вісім волів дав синам Мерарієвим за їхньою службою під рукою Ітамара, сина священика Аарона.
79А Кегатовим синам не дав, бо на них лежить служба святині, на плечах повинні носити.
710¶ І поприносили начальники жертву на понову жертівника в день його помазання, і поприносили начальники свою жертву перед жертівника.
711А Господь промовляв до Мойсея: По одному начальнику на день нехай приносять своє приношення на понову жертівника.
712І був той, хто першого дня приніс своє приношення, Нахшон, син Аммінадавів, Юдиного племени.
713А жертва його: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
714одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
715одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
716один козел на жертву за гріх,
717а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце приношення Нахшона, Аммінадавого сина.
718Другого дня приніс Натанаїл, син Цуарів, начальник Іссахарів.
719Приніс він своє приношення: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
720одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
721одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
722один козел на жертву за гріх,
723а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Натанаїла, Цуарового сина.
724Третього дня начальник Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.
725Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
726одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
727одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
728один козел на жертву за гріх,
729а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Еліява, Хелонового сина.
730Четвертого дня начальник Рувимових синів Еліцур, син Шедеурів.
731Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
732одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
733одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
734один козел на жертву за гріх,
735на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Еліцура, Шедеурового сина.
736П'ятого дня начальник Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
737Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
738одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
739одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
740один козел на жертву за гріх,
741а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Шелуміїла, Цурішаддаєвого сина.
742Шостого дня начальник Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.
743Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
744одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
745одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
746один козел на жертву за гріх,
747а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ел'ясафа, Деуїлового сина.
748Сьомого дня начальник Єфремових синів Елішама, син Аммігудів.
749Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
750одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
751одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
752один козел на жертву за гріх,
753а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Елішами, Аммігудового сина.
754Восьмого дня начальник синів Манасії, Гамаліїл, син Педоцурів.
755Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
756одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
757одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
758один козел на жертву за гріх,
759а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Гамаліїла, Педоцурового сина.
760Дев'ятого дня начальник Веніяминових синів Авідан, син Ґід'оніїв.
761Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
762одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
763одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
764один козел на жертву за гріх,
765а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Авідана, Ґід'онієвого сина.
766Десятого дня начальник Данових синів Ахіезер, син Аммішаддаїв.
767Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
768одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
769одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
770один козел на жертву за гріх,
771а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ахіезера, Аммішаддаєвого сина.
772Одинадцятого дня начальник Асирових синів Паґ'іїл, син Охранів.
773Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на мучну жертву,
774одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
775одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
776один козел на жертву за гріх,
777а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Паґ'іїла, Охранового сина.
778Дванадцятого дня начальник Нефталимових синів Ахіра, син Енанів.
779Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на мучну жертву,
780одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
781одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
782один козел на жертву за гріх,
783а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ахіри, Енанового сина.
784Оце обряд освячення жертівника в дні його помазання, від Ізраїлевих начальників: срібних мисок дванадцять, срібних кропильниць дванадцять, золотих кадильниць дванадцять,
785сто й тридцять шеклів одна срібна миска, і сімдесят одна кропильниця. Усе срібло посудин дві тисячі й чотириста шеклів на міру шеклем святині.
786Кадильниць золотих дванадцять, повні кадила, по десяти шеклів кадильниця на міру шеклем святині; усе золото кадильниць сто й двадцять шеклів.
787Уся велика худоба на цілопалення: дванадцять телят, баранів дванадцять, ягнят однорічних дванадцять, та жертва хлібна їх, і козлів дванадцять на жертву за гріх.
788А вся худоба мирної жертви: двадцять і чотири теляті, баранів шістдесят, козлів шістдесят, ягнят однорічних шістдесят. Оце обряд освячення жертівника по помазанні його.
789А коли Мойсей входив до скинії заповіту, щоб говорити з Ним, то він чув голос, що говорив до нього з-понад віка, яке на ковчезі свідоцтва, з-поміж обох херувимів говорив Він до нього.
81¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
82Промовляй до Аарона та й скажи йому: Коли ти світитимеш лямпадки, то з переду свічника будуть світити сім лямпадок.
83І Аарон зробив так, з переду свічника засвітив його лямпадки, як Господь наказав був Мойсеєві.
84А оце робота свічника: він куття золоте аж до підстави його, аж до квіток його куття він. За взірцем, що Господь показав був Мойсеєві, так він зробив свічника.
85¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
86Візьми Левитів з-посеред Ізраїлевих синів, та й очисть їх.
87І так зробиш їм, щоб очистити їх: покропи на них водою жертви за гріх, і нехай обголять бритвою все тіло своє, і нехай виперуть одежу свою, і стануть чисті.
88І вони візьмуть теля, а його хлібна жертва пшенична мука, мішана в оливі, і друге теля візьмеш на жертву за гріх.
89І приведеш Левитів до скинії заповіту, і збереш усю громаду Ізраїлевих синів.
810І приведеш Левитів перед Господнє лице, а Ізраїлеві сини покладуть свої руки на Левитів.
811І буде Аарон посвячувати Левитів, як посвячення перед Господнім лицем від Ізраїлевих синів, і будуть вони на роботу Господньої служби.
812А Левити покладуть свої руки на голову телят, і зроби одного жертвою за гріх, а одного цілопаленням для Господа, щоб очистити Левитів.
813І поставиш Левитів перед Аароном та перед синами його, і будеш посвячувати їх, як посвячення для Господа.
814І відділиш Левитів з-поміж Ізраїлевих синів, і будуть Левити Мої.
815А по цьому Левити ввійдуть, щоб служити в скинії заповіту, і ти їх очистиш, і віддаси їх, як жертву посвячення,
816бо вони дані, Мені вони дані з-поміж Ізраїлевих синів; замість перворідного кожного з Ізраїлевих синів, що розкриває кожну утробу, узяв Я їх Собі,
817бо Мій кожен перворідний серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби; того дня, коли Я побивав кожного перворідного в єгипетськім краї, Я посвятив їх Собі.
818І взяв Я Левитів замість кожного перворідного серед Ізраїлевих синів.
819І дав Я Левитів, як дар Ааронові та синам його з-поміж Ізраїлевих синів, щоб вони чинили службу Ізраїлевих синів в скинії заповіту, щоб очищали Ізраїлевих синів, щоб не було поразки серед Ізраїлевих синів, щоб Ізраїлеві сини підходили до святині.
820І зробив Мойсей й Аарон та вся громада Ізраїлевих синів для Левитів усе, як Господь наказав був Мойсеєві про Левитів, так зробили їм Ізраїлеві сини.
821І очистилися Левити, і випрали одяг свій, а Аарон посвятив їх перед Господнім лицем, і очистив їх Аарон, щоб стали чистими.
822А по тому ввійшли Левити, щоб виконувати свою службу в скинії заповіту перед Аароном та перед синами його. Як Господь наказав був Мойсеєві про Левитів, так їм зробили вони.
823І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
824Оце щодо Левитів: від віку двадцяти й п'яти літ і вище ввійдуть вони до праці на службу скинії заповіту.
825А від віку п'ятидесяти літ відійдуть від служби, і не будуть уже служити.
826І будуть вони обслуговувати братів своїх у скинії заповіту, щоб виконувати сторожу, а служби не будуть робити. Так зробиш Левитам у їхній службі.
91¶ І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місця, говорячи:
92І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.
93Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її.
94І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.
95І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
96Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,
97та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?
98І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.
99І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
910Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.
911Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.
912Не позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, за повною постановою Пасхи справлять її.
913А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жервти він не приніс означеного часу її. Гріх свій понесе той чоловік!
914А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, і для приходька, і для тубільця землі.
915¶ А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.
916Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.
917І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.
918На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.
919А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали.
920І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.
921І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.
922Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони.
923На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.
101¶ Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
102Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів.
103І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
104А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч.
105А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.
106А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.
107А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.
108А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
109А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.
1010А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!
1011¶ І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.
1012І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
1013І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.
1014І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.
1015А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.
1016А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.
1017І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.
1018І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.
1019А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
1020А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.
1021І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.
1022І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.
1023А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.
1024А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.
1025І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.
1026А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана.
1027А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.
1028Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони.
1029¶ І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.
1030Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.
1031А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.
1032І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.
1033І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.
1034А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.
1035І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.
1036А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!
111¶ І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.
112І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.
113І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.
114¶ А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?
115Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.
116А тепер душа наша в'яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима.
117А манна як коріяндрове насіння вона, а вигляд її, як вигляд кришталу.
118Люди розходилися, і збирали її та мололи жорнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа.
119А коли роса спадала на табір, спадала й та манна на нього.
1110І почув Мойсей, що народ плаче в родинах своїх, кожен при вході намету свого. І сильно запалав гнів Господній, і в очах Мойсеєвих то було зле.
1111І сказав Мойсей до Господа: Нащо вчинив Ти зло своєму рабові, і чому я не знайшов милости в очах Твоїх, що Ти поклав тягара всього народу на мене?
1112Чи я був вагітний усім тим народом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця, до землі, яку Ти присягнув батькам його?
1113Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому народові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми будемо їсти!
1114Не подолаю я сам носити всього цього народа, бо він тяжчий за мене!
1115А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!
1116¶ І сказав Господь до Мойсея: Збери ж мені сімдесятеро люда зо старших Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.
1117І Я зійду, і буду розмовляти там із тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них, і вони носитимуть із тобою тягара того народу, і не будеш носити ти сам.
1118А до народу скажи: Освятіться назавтра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.
1119Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,
1120але цілий місяць, аж поки не вийде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви знехтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?
1121І сказав Мойсей: Шістсот тисяч піхоти той народ, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць часу.
1122Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, і вистачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, і вистачить їм?
1123А Господь сказав до Мойсея: Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи сповниться тобі Моє слово, чи ні.
1124¶ І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старших народу, і поставив їх навколо скинії.
1125І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдесят чоловіка старших. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.
1126І зосталося двоє людей в таборі, ім'я одному Елдад, а ймення другому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в таборі.
1127І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: Елдад і Медад пророкують у таборі!
1128І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї молодости, та й сказав: Пане мій Мойсею, заборони їм!
1129І сказав йому Мойсей: Чи ти заздрісний за мене? О, якби то ввесь Господній народ став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!
1130І вернувся Мойсей до табору, він та старші Ізраїлеві.
1131¶ І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табором, як денна дорога туди й як денна дорога сюди навколо табору, і коло двох ліктів на поверхні землі.
1132І встав народ, і цілий той день і цілу ту ніч, і цілий день назавтра збирали перепелицю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табору.
1133Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою поразкою в народ...
1134І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадливий.
1135З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.
121¶ І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.
122І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь.
123А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі.
124¶ І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли.
125І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони.
126І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.
127Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!
128Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?
129І запалав гнів Господній на них, і Він пішов,
1210¶ а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!
1211І сказав Аарон до Мойсея: Будь ласкав, мій пане, не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились!
1212Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її.
1213І Мойсей кликав до Господа, говорячи: Боже, вилікуй же її!
1214І сказав Господь до Мойсея: А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться.
1215І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям.
1216А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран.
131¶ І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
132Пошли людей, і вони розвідають ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам; пошлете по одному чоловікові від племени своїх батьків, кожного начальника в них.
133І послав їх Мойсей з пустині Паран за Господнім наказом. Усі вони мужі достойні, вони голови Ізраїлевих синів.
134А оце ймення їх: для Рувимового племени Шаммуа, син Заккурів;
135для Симеонового племени Шафат, син Хоріїв;
136для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;
137для Іссахарового племени Їґ'ал, син Йосипів;
138для Єфремового племени Осія, син Навинів;
139для Веніяминового племени Палті, син Рафуїв;
1310для Завулонового племени Ґаддіїл, син Содіїв;
1311для Йосипового племени, для племени Манасіїного Ґадді, син Сусіїв;
1312для Данового племени Амміїл, син Ґемалліїв;
1313для Асирового племени Сетур, син Михаїлів;
1314для Нефталимового племени Нахбі, син Вофсіїв;
1315для Ґадового племени Ґеуїл, син Махіїв.
1316Оце ймення тих людей, що Мойсей послав був розвідати той Край. І назвав Мойсей Осію, Навинового сина: Ісус.
1317І послав їх Мойсей розвідати Край ханаанський, та й промовив до них: Підіть тут на південь, і ввійдете на гору,
1318та й побачите той Край який він, і народ, що сидить у ньому, чи сильний він, чи слабий, чи малий він, чи численний?
1319І який той Край, що він сидить у ньому, чи він добрий чи злий? І які ті міста, що він сидить у них, чи в таборах, чи в твердинях?
1320І яка та земля, чи масна вона, чи пісна? Чи є на ній дерево, чи ні? І будьте відважні, і візьміть з плоду землі; а дні ці дні виноградного первоплоду.
1321¶ І знялися вони, і розвідали той Край від пустині Цін аж до Рехова, у напрямі до Хамоту.
1322І пішли вони на південь, і прибули аж до Хеврону, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, нащадки велетня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським.
1323І прибули вони аж до долини Ешколу, і витяли там галузку з одним гроном винограду, і вдвох понесли його на жердині; також узяли із гранатів та з фіґ.
1324Те місце назвали: Нахал-Ешкол, через те гроно, що Ізраїлеві сини витяли були там.
1325І вернулися вони з розвідки того Краю по сорока днях.
1326¶ І пішли, і прийшли вони до Мойсея й до Аарона та до всієї громади Ізраїлевих синів, до пустині Паран, до Кадешу, і здали справу їм та всій тій громаді, і показали плід того Краю.
1327І вони розповіли йому та й сказали: Прибули ми до Краю, куди ти послав був нас, а він тече молоком та медом, а оце плід його!
1328Та народ той, що сидить у тім Краї, міцний, а міста укріплені, дуже великі. А також бачили ми там нащадків велетня...
1329Амалик сидить у краї південнім, а хіттеянин, і євусеянин, і амореянин сидять на горі, а ханаанеянин сидить над морем та при Йордані.
1330А Калев утихомирював народ перед Мойсеєм та й сказав: Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!
1331Та люди, що ходили з ним, сказали: Ми не зможемо ввійти до того народу, бо він сильніший за нас...
1332І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той Край, що розвідали його, говорячи: Той Край, що ми перейшли по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх мешканців. А ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст.
1333І там ми бачили велетнів, синів Енака, з роду велетнів, і були ми в своїх очах немов та сарана, і такими були ми і в їхніх очах.
141¶ І зняла зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі.
142І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: О, якби ми померли були в єгипетськім краї, або щоб ми померли були в цій пустині!
143І нащо Господь провадить нас до того Краю, щоб нам попадати від меча? Жінки наші та діти наші стануть здобиччю... Чи не краще нам вернутися до Єгипту?
144І сказали вони один до одного: Оберімо собі голову, та й вертаймось до Єгипту!
145¶ І впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів.
146А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою,
147та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: Той Край, що перейшли ми по ньому, щоб розвідати його, Край той дуже-дуже хороший!
148Якщо Господь уподобає Собі нас, то впровадить нас до того Краю, і дасть його нам, Край, який тече молоком та медом.
149Тільки не бунтуйтесь проти Господа, і не бійтеся народу того Краю, бо вони хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, не бійтеся їх!
1410І сказала була вся громада, щоб камінням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізраїлевим синам...
1411¶ І промовив Господь до Мойсея: Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього?
1412Ударю його поразою, і позбавлю його насліддя, а тебе зроблю народом більшим і сильнішим від нього.
1413І сказав Мойсей до Господа: І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою народ цей,
1414та й скаже до мешканців цього Краю, які чули, що Ти Господь серед цього народу, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі,
1415якщо заб'єш Ти цей народ, як одну людину, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:
1416Через неспроможність Господа впровадити той народ до Краю, якого Він заприсяг був їм, вигубив їх у пустині...
1417А тепер нехай же звеличиться сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:
1418Господь довготерпеливий, і багатомилостивий, Він прощає провину та переступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколіннях.
1419Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як прощав Ти цьому народові від Єгипту й аж сюди!
1420¶ А Господь сказав: Я простив за словом твоїм.
1421Але, як Я живий, слава Господня наповнить увесь оцей Край.
1422Тому всі ті люди, що бачили славу Мою та ознаки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробовували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,
1423поправді кажу, не побачать вони того Краю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його!
1424Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він виконував накази Мої, то Я введу його до того Краю, куди він увійшов був, і потомство його оволодіє ним.
1425А амаликитянин та ханаанеянин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й рушайте на пустиню дорогою Червоного моря!
1426І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
1427Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.
1428Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю вам.
1429У цій пустині попадають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти літ і вище, що нарікали на Мене.
1430Поправді кажу, ви не ввійдете до того Краю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.
1431А діти ваші, що про них казали ви: станете здобиччю ворогові, то впроваджу Я їх, і пізнають вони цей Край, яким ви обридили.
1432І ваші власні трупи попадають у цій пустині!
1433А ваші сини будуть блукати на пустині сорок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пустині.
1434Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!
1435Я, Господь, говорив: Поправді кажу, оце зроблю всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають.
1436¶ А ті люди, яких Мойсей послав був розвідати той Край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той Край,
1437то ті люди, що пустили були злу вістку на той Край, повмирали від порази перед Господнім лицем.
1438А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, жили з тих людей, що ходили розвідати той Край.
1439І говорив Мойсей ці слова до всіх Ізраїлевих синів, і народ був у тяжкій жалобі!
1440І повставали вони рано вранці, та й повиходили на верхів'я гори, говорячи: Ось ми, і ми підемо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили.
1441А Мойсей сказав: Чому ж ви переступаєте наказ Господній? Таж це не вдасться!
1442Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то будете побиті своїми ворогами.
1443Бо там перед вами амаликитянин і ханаанеянин, і ви попадаєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами.
1444Але вони осмілилися вийти на верхів'я гори, а ковчег свідоцтва Господнього та Мойсей не рушилися з-посеред табору.
1445І зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми.
151¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
152Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до Краю ваших осель, що Я даю вам,
153і принесете огняну жертву для Господа, цілопалення, або криваву жертву на сповнення обітниці, або в дарі, або в означених часах при спорядженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібної,
154то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,
155і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопалення або для жертви для кожного ягняти.
156Або для барана принесеш хлібну жертву, дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна.
157І вина для литої жертви третю частину гіна, принесеш пахощі любі для Господа.
158А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на сповнення обітниці, або як мирну жертву для Господа,
159то принесеш молодого бичка і хлібну жертву, три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.
1510І принесеш на литу жертву пів гіна вина, жертва огняна, пахощі любі для Господа.
1511Так буде робитися для одного вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз.
1512За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.
1513Кожен тубілець так принесе це, щоб принести огняну жертву, пахощі любі для Господа.
1514А коли з вами буде тимчасово мешкати приходько, або той, що серед вас, постанова для ваших поколінь, то він принесе огняну жертву, пахощі любі для Господа, як принесете ви, так принесе й він.
1515Збори, постанова одна для вас та для приходька, що мешкає тимчасово, постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і приходько буде перед Господнім лицем!
1516Один закон і одна постанова буде вам і приходькові, що мешкає тимчасово з вами.
1517І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
1518Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви ввійдете до Краю, що Я впроваджую вас туди,
1519то станеться, коли ви їстимете хліб того Краю, ви принесете приношення для Господа.
1520Як початок діж ваших, калача принесете на приношення, як приношення току, принесете його.
1521Від початку діж ваших дасте Господеві приношення, постанова для ваших поколінь!
1522¶ А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих заповідей, що Господь говорив до Мойсея,
1523усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь,
1524то станеться, коли зроблено помилку через недогляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка, молоде з великої худоби, на цілопалення, на пахощі любі для Господа, а хлібна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх.
1525І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою помилку.
1526І буде прощено всій громаді Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилковий гріх усього народу.
1527А якщо згрішить помилково одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.
1528І очистить священик ту душу, що помилилась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, і буде прощено їй.
1529Тубільцеві серед Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, закон один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.
1530¶ А та душа, що зробить зухвалою рукою, чи з тубільця, чи з приходька, він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред народу її.
1531Бо він знехтував слово Господа, і зламав Його заповідь, конче буде винищена душа та, гріх її на ній.
1532І були Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дрова суботнього дня.
1533І привели його ті, хто знайшов його, як збирав дрова, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.
1534І взяли його під сторожу, бо не було вирішене, що зробити йому.
1535І сказав Господь до Мойсея: Конче буде забитий цей чоловік, закидати його камінням усій громаді поза табором!
1536І випровадила його вся громада поза табір, та й закидала його камінням, і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.
1537¶ І сказав Господь до Мойсея, говорячи:
1538Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кутаси на краях своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кутаса поли блакитну нитку.
1539І буде вона вам за кутаса, і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні заповіді, і виконаєте їх, і не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте,
1540щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, і будьте святі для вашого Бога!
1541Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь, Бог ваш!
161¶ І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,
162та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.
163І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?
164І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.
165І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.
166Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,
167і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!
168І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,
169чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?
1610І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.
1611Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?
1612¶ І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!
1613Чи мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?
1614Ти не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!
1615А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!
1616І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.
1617І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.
1618І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.
1619І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!
1620І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:
1621Відділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!
1622А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?
1623¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
1624Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!
1625І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.
1626І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!
1627І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.
1628І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.
1629Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!
1630А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.
1631І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!
1632А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.
1633І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!
1634А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!
1635¶ І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!
1636(17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
1637(17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,
1638(17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.
1639(17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,
1640(17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.
1641¶ (17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!
1642(17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!
1643(17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.
1644(17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
1645(17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.
1646(17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.
1647(17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.
1648(17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.
1649(17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.
1650(17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.
171¶ (17-16) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
172(17-17) Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.
173(17-18) А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх.
174(17-19) І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.
175(17-20) І станеться, той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас.
176(17-21) І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова серед їхніх палиць.
177(17-22) І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.
178¶ (17-23) І сталося назавтра, і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, і пустила пуп'янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі!
179(17-24) І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю.
1710(17-25) І сказав Господь до Мойсея: Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони.
1711(17-26) І зробив так Мойсей, як Господь наказав був йому, так він і зробив.
1712(17-27) І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!
1713(17-28) Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?
181¶ І сказав Господь до Аарона: Ти й сини твої та дім батька твого з тобою понесете на собі гріх щодо святині; і ти, і сини твої з тобою понесете на собі гріх щодо вашого священства.
182А також ти наблизиш до себе братів своїх, плем'я Левіїне, плем'я батька свого, і вони злучаться з тобою, і будуть прислужувати тобі, а ти й сини твої з тобою будете перед скинією свідоцтва.
183І будуть вони виконувати твою сторожу та строжу всієї скинії, тільки до речей святині та до жертівника не приступлять, щоб не повмирали як вони, так і ви.
184І злучаться вони з тобою, і будуть виконувати сторожу скинії заповіту, для всякої служби в скинії, а чужий не приступить до вас.
185І будете ви виконувати сторожу святині та сторожу жертівника, щоб не було вже гніву на Ізраїлевих синів.
186А Я оце взяв ваших братів Левитів з-посеред Ізраїлевих синів для вас, як дар вони дані Господеві, щоб виконувати службу скинії заповіту.
187А ти та сини твої з тобою будете допильновувати ваше священство для всякої речі жертівника та для того, що поза завісою, і будете робити. Як службу дару даю Я священство вам, а чужий, хто приступить, буде забитий.
188¶ І Господь промовляв до Аарона: Я оце доручив тобі пильнувати за приношеннями Моїми. Від усього посвяченого синами Ізраїлевими Я дав частку тобі та для синів твоїх на вічну постанову.
189Оце буде тобі з найсвятіших жертов, без огню: кожна їхня хлібна жертва, і кожна їхня жертва за гріх, і кожна їхня жертва за провину, що звернуть Мені як найсвятіше, тобі це та для твоїх синів!
1810На найсвятішому місці будеш ти їсти оце. Кожен чоловічої статі буде їсти, це буде святість для тебе.
1811А це тобі приношення їхнього дару всіх колихань Ізраїлевих синів, Я дав їх тобі, і синам твоїм та дочкам твоїм з тобою на вічну постанову, кожен чистий у твоїм домі буде це їсти.
1812Усе найкраще зо свіжої оливи, і все найкраще з молодого вина та збіжжя, їхні первоплоди, що вони дадуть Господеві, Я віддав їх тобі.
1813Первоплоди усього, що в їхньому Краю, що вони принесуть Господеві, будуть для тебе, кожен чистий у твоїм домі буде те їсти.
1814Усе закляте між Ізраїлем буде тобі.
1815Усе, що розкриває утробу кожного тіла, що принесуть Господеві з-поміж людей та з-поміж скотини, буде для тебе. Тільки конче викупиш перворідного людини, і перворідне з нечистої худобини викупиш.
1816А викуп його: від місячного віку викупиш за твоєю оцінкою, п'ять шеклів срібла на міру шеклем святині, двадцять ґер він.
1817Тільки перворідного з волів, або перворідного з овечок, або перворідного з кіз не викупиш, вони святість: їхньою кров'ю окропиш жертівника, а їхній лій спалиш, як огняну жертву на любі пахощі для Господа.
1818А їхнє м'ясо буде для тебе, як грудина колихання, і як стегно правиці буде для тебе.
1819Усі святощі приношення, що Ізраїлеві сини принесуть для Господа, Я віддав тобі, і синам твоїм та дочкам твоїм із тобою, вічною постановою. Це міцний заповіт, він вічний перед Господнім лицем для тебе та для насіння твого з тобою.
1820¶ І сказав Господь до Аарона: У їхньому Краю ти не будеш мати власности, і не буде тобі частки між ними, Я частка твоя та власність твоя поміж Ізраїлевими синами!
1821А Левієвим синам Я дав ось кожну десятину в Ізраїлі на спадщину, взамін за їхню службу, бо вони виконують службу скинії заповіту.
1822І Ізраїлеві сини не приступлять уже до скинії заповіту, щоб не понести гріха, і не вмерти.
1823І буде Левит сам виконувати службу скинії заповіту, і сам понесе вину свою. Це вічна постанова для ваших поколінь, а між Ізраїлевими синами не будуть вони дідичити спадщину,
1824бо десятину Ізраїлевих синів, що вони принесуть як приношення для Господа, Я дав Левитам за спадщину. Тому Я сказав до них: Між Ізраїлевими синами не будуть вони дідичити спадщину.
1825І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
1826А до Левитів будеш ти промовляти та й скажеш їм: Коли візьмете від Ізраїлевих синів ту десятину, що Я дав вам від них на ваше спадщину, то ви принесете з неї Господнє приношення, десятину з десятини.
1827І буде пораховане ваше приношення як збіжжя з току, і як повня з кадки чавила.
1828Так принесете й ви Господнє приношення зо всіх ваших десятин, що візьмете від Ізраїлевих синів, і дасте з того Господнє приношення священикові Ааронові.
1829Зо всіх ваших дарів принесе кожен Господнє приношення, зо всього найкращого посвячення з нього.
1830І скажи їм: коли ви будете приносити найкраще з нього, то це порахується Левитам, як урожай току, і як урожай кадки чавила.
1831І будете їсти це на кожному місці ви та дім ваш, бо це нагорода для вас взамін за вашу службу в скинії заповіту.
1832І ви не понесете через це гріха, коли будете приносити найкраще з нього, а святощів Ізраїлевих синів не збезчестите, і не повмираєте.
191¶ І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи:
192Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для тебе безвадну руду ялівку, що в ній нема вади, що на неї не накладали ярма.
193І дасте її до священика Елеазара, а він виведе її поза табір. І заріжуть її перед ним.
194І візьме Елеазар пальцем своїм її крови, та й покропить кров'ю її перед скинії заповіту сім раз.
195І спалиться та ялівка на його очах, шкура її, і м'ясо її, і кров її з її нечистостями спалиться.
196І візьме священик кедрове дерево, і ісоп та червень, та й кине до середини погорілища тієї ялівки.
197І випере той священик шати свої та обмиє тіло своє в воді, а потім увійде до табору. І буде той священик нечистий аж до вечора.
198А той, хто палить її, випере одежу свою в воді й обмиє тіло своє в воді, та й буде нечистий аж до вечора.
199І збере чистий чоловік попіл тієї ялівки, і покладе поза табором в чистому місці, і буде це для громади Ізраїлевих синів на сховок для очищальної води, це жертва за гріх.
1910А той, хто збирає попіл тієї ялівки, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І це буде на вічну постанову для Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає серед них тимчасово.
1911¶ А той, хто доторкається до всякого мертвого тіла людини, то буде нечистий сім день.
1912Він очиститься тим попелом дня третього та дня сьомого, і буде чистий. А якщо він не очиститься дня третього та дня сьомого, не буде чистий.
1913Кожен, хто доторкується до померлого, до тіла людини, що померла, і не очиститься, він занечистив Господню скинію, і буде винищена душа та з Ізраїля, бо очищальна вода не була покроплена на нього, нечистий він буде, нечистість його в ньому.
1914Оце той закон: коли в наметі помре людина, то кожен, хто входить до того намету, та все, що в наметі, буде нечисте сім день.
1915І кожна відкрита посудина, що на ній нема міцно прив'язаного накриття, нечиста вона.
1916А кожен, хто доторкнеться на поверхні поля до трупа від меча, або до померлого, або до костей людини, або до гробу, буде нечистий сім день.
1917І візьмуть для того нечистого пороху з погорілища жертви за гріх, і наллють на нього живої води до посуду.
1918А чистий чоловік візьме ісопу, і вмочить у ту воду, та й покропить на того намета, і на всі посудини, і на душі ті, що були там, та на того, хто доторкується до тієї кістки, або до трупа, або до померлого, або до гробу.
1919І покропить той чистий на нечистого дня третього та дня сьомого, та й очистить його сьомого дня. І випере він одежу свою й обмиє в воді, і стане чистий увечері.
1920А чоловік, що стане нечистим і не очиститься, то буде знищена душа та з-посеред збору, бо він занечистив Господню святиню, очищальна вода не була кроплена на нього, нечистий він.
1921І буде це для них на вічну постанову, а той, хто кропить очищальну воду, випере одежу свою, а хто доторкається до очищальної води, буде нечистий аж до вечора.
1922А кожен, до кого доторкнеться нечистий, буде нечистий, а особа, що доторкується, буде нечиста аж до вечора.
201¶ І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована.
202І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона.
203І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!
204І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?
205І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води!
206І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!
207І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
208Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу.
209І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.
2010І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?
2011І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!...
2012І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм.
2013Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.
2014¶ І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас.
2015І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим.
2016І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі.
2017Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї.
2018І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе!
2019І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами!
2020А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою.
2021І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього.
2022¶ І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.
2023І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи:
2024Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви.
2025Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору.
2026І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там.
2027І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади.
2028І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори.
2029І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день.
211¶ І почув ханаанеянин, цар Араду, що сидів на полудні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полонених.
212І склав Ізраїль обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти народ той у мою руку, то я вчиню їхні міста закляттям.
213І вислухав Господь голос Ізраїлів, і дав йому ханаанеянина, і він учинив закляттям їх та їхні міста, і назвав ім'я тому міста: Хорма.
214¶ І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едомський край. І підупала душа того народу в тій дорозі.
215І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа.
216І послав Господь на той народ зміїв сарафів, і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля.
217І прийшов народ до Мойсея та й сказав: Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ.
218І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити.
219І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія і жив!
2110¶ І рушили Ізраїлеві сини, і таборували в Овоті.
2111І рушили вони з Овоту, і таборували в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від сходу сонця.
2112Звідти вони рушили, і таборували в долині Зереду.
2113Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон границя Моаву між Моавом та амореянином.
2114Тому розповідається в Книжці воєн Господніх: Вагев у Суфі, і потоки Арнону,
2115і спад потоків, що збочив на місце Ару, і на моавську границю опертий.
2116А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: Збери народ, і нехай Я дам їм воду.
2117Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: Піднесися, кринице, співайте про неї!
2118Криниця, вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми. А з Мідбару до Маттани,
2119а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,
2120а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що звернена до пустині.
2121¶ І послав Ізраїль послів до Сигона аморейського царя, говорячи:
2122Нехай я перейду в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, ми підемо царською дорогою, аж поки перейдемо землю твою.
2123І не дав Сигон Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.
2124І вдарив його Ізраїль вістрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз границя синів Аммону.
2125І позабирав Ізраїль усі ті міста. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.
2126Бо Хешбон місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.
2127Тому й розповідають кобзарі: Підіть до Хешбону, нехай він збудується, і хай міцно поставиться місто Сигонове.
2128Бо вийшов огонь із Хешбону, а полум'я з міста Сигонового, він місто моавське пожер, володарів арнонських висот.
2129Горе тобі, о Моаве, ти згинув, народе Кемошів! Він зробив був синів своїх утікачами, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.
2130І розбили ми їх, згинув Хешбон до Дівону, і ми попустошили аж до Нофаху, що аж до Медви.
2131І Ізраїль осів в аморейському краї.
2132І послав Мойсей розвідати про Язера, і вони здобули його залежні міста, і заволоділи амореянином, що жив там.
2133І повернулись вони, і пішли дорогою Башану. І вийшов Оґ, цар башанський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
2134І сказав Господь до Мойсея: Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.
2135І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.
221¶ І рушили Ізраїлеві сини, та й таборували в моавських степах по тім боці приєрихонського Йордану.
222І побачив Балак, син Ціппорів, усе, що зробив Ізраїль амореянинові.
223І дуже злякався Моав того народу, бо він був великий. І настрашився Моав Ізраїлевих синів.
224І сказав Моав до мідіянських старших: Тепер повискубує оця громада всі наші околиці, як вискубує віл польову зеленину. А Балак, син Ціппорів, був того часу моавським царем.
225І послав він послів до Валаама, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до краю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він поверхню землі, і сидить навпроти мене.
226А тепер ходи ж, прокляни мені цей народ, бо він міцніший за мене. Може я потраплю вдарити його, і вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, проклятий.
227І пішли моавські старші та старші Мідіяну, а дарунки за чари в руці їх, і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова.
228А він їм сказав: Ночуйте тут цієї ночі, і я перекажу вам слово, як Господь промовлятиме до мене. І зостались моавські вельможі в Валаама.
229І прийшов Бог до Валаама та й сказав: Хто ці люди з тобою?
2210І сказав Валаам до Бога: Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:
2211Ось народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, може я потраплю воювати з ним, і вижену його.
2212І сказав Бог до Валаама: Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!
2213І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами.
2214І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: Відмовив Валаам піти з нами.
2215¶ А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих.
2216І прибули вони до Валаама та й сказали йому: Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,
2217бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю. І ходи ж, прокляни мені народ той!
2218І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.
2219А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені.
2220І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш.
2221І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами.
2222¶ І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.
2223І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а витягнений меч його в руці його. І збочила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу.
2224І став Ангол Господній на стежці виноградників, стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.
2225І побачила та ослиця Господнього Ангола, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.
2226І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.
2227І побачила та ослиця Господнього Ангола і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.
2228І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?
2229І сказав Валаам до ослиці: Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!
2230І сказала ослиця до Валаама: Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так? І він відказав: Ні!
2231І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його витягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.
2232І сказав до нього Ангол Господній: Нащо ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.
2233І побачила мене ця ослиця, і збочила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою.
2234І сказав Валаам до Господнього Ангола: Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. А тепер, якщо це зле в очах твоїх, то я вернуся собі.
2235І сказав Ангол Господній до Валаама: Іди з цими людьми, і те слово, що скажу тобі, його тільки будеш говорити. І пішов Валаам з Балаковими вельможами.
2236¶ І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю границі.
2237І сказав Балак до Валаама: Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потраплю вшанувати тебе?
2238І сказав Валаам до Балака: Ось я прибув до тебе тепер. Чи потраплю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти.
2239І пішов Валаам із Балаком, і прибули вони до Кір'ят-Хуцоту.
2240І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.
2241І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.
231¶ І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.
232І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.
233І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.
234І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.
235І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.
236І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.
237І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!
238Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?
239Бо я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.
2310Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!
2311І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!
2312А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?
2313¶ І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!
2314І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.
2315І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.
2316І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.
2317І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?
2318І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!
2319Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?
2320Оце я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!
2321Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!
2322Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!
2323Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.
2324Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!
2325І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!
2326І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?
2327І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.
2328І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.
2329І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.
2330І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.
241¶ І побачив Валаам, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного разу, на ворожбу, і звернув лице своє до пустині.
242І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробував за своїми племенами. І на ньому був Дух Божий!
243І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,
244це мова того, хто слухається Божих слів, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.
245Які, Якове, гарні намети твої, місця перебування твойого, Ізраїлю!
246Вони розтяглися, немов ті долини, немов ті садки понад річкою, вони як дерева алойні, що Господь насадив, як кедри над водами!
247Вода потече з його відер, а насіння його над великими водами. Його цар стане вищий за Аґаґа, і царство його піднесеться.
248Із Єгипту Бог вивів його, Він для нього як міць однорожця! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кості потрощить, а стріли його поламає.
249Нахилився він, ліг, немов лев, і як левиця, хто підійме його? Хто благословляє тебе той благословенний, а хто проклинає тебе той проклятий!
2410¶ І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Балак до Валаама: Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!
2411А тепер утікай собі до свого місця! Я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе Господь від пошани.
2412І сказав Валаам до Балака: Чи ж не казав я також до посланців твоїх, яких послав ти до мене, говорячи:
2413Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, що казатиме Господь, те я буду говорити!
2414А тепер я оце йду до народу свого. Ходи ж, я звіщу тобі, що зробить той народ твоєму народові на кінці днів.
2415¶ І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,
2416мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.
2417Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа!
2418І стане Едом за спадщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі!
2419І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста.
2420І побачив він Амалика, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Початок народів Амалик, та загине наприкінці й він!
2421І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Міцна ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо своє!
2422Але вигублений буде Каїн, незабаром Ашшур поневолить тебе!
2423І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: О, хто ж буде жити, як зачне Бог робити оце?
2424І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшура впокорять, і Евера впокорять. Та загине наприкінці й він!
2425І встав Валаам і пішов, та й вернувся до місця свого. А Балак також пішов на дорогу свою.
251¶ І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,
252а вони закликали народ до жертов їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім.
253І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.
254І сказав Господь до Мойсея: Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля.
255І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала.
256¶ Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.
257І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку.
258І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох ізраїльтянина та ту жінку, аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів.
259І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.
2510І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
2511Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості.
2512Тому скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.
2513І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного священства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів.
2514А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянітянкою, Зімрі, син Салу, начальник батькового дому Симеона.
2515І ім'я тієї забитої мідіянітської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.
2516¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2517Ненавидіти мідіянітів, і будете їх забивати!
2518Бож вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянітського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора.
261¶ І сталося по поразці, і сказав Господь до Мойсея й до Елеазара, сина священика Аарона, говорячи:
262Перелічіть усю громаду Ізраїлевих синів від віку двадцяти літ і вище за домами їхніх батьків, кожного, хто здатний до війська в Ізраїлі.
263І говорив до них Мойсей та священик Елеазар у моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
264Перелічіть від віку двадцяти літ і вище, як наказав був Господь Мойсеєві і Ізраїлевим синам, що виходили з єгипетського краю.
265¶ Рувим, перворідний Ізраїлів. Рувимові сини: Ханох рід Ханохів, від Паллу рід Паллуїв,
266від Хецрона рід Хецронів, від Кармі рід Карміїв.
267Оце Рувимові роди. І були їхні перелічені: сорок і три тисячі й сімсот і тридцять.
268А сини Паллуєві: Еліяв.
269А сини Еліявові: Немуїл, і Датан, і Авірон. Це той Датан та Авірон, покликані громади, що підбурювали проти Мойсея та проти Аарона в Кореєвій громаді, коли вони підбурювали на Господа.
2610І відкрила земля свої уста, та й поглинула їх та Корея при смерті тієї громади, коли огонь пожер був двісті і п'ятдесят люда, і стали вони за ознаку.
2611А Кореєві сини не померли.
2612Сини Симеонові за їхніми родами: від Немуїла рід Немуїлів, від Яміна рід Ямінів, від Яхіна рід Яхінів,
2613від Зераха рід Зерахів, від Саула рід Саулів.
2614Оце Симеонові роди, двадцять і дві тисячі й двісті.
2615Сини Ґадові за їхніми родами: від Цефона рід Цефонів, від Хаґґі рід Хаґґіїв, від Шуні рід Шуніїв,
2616від Озні рід Озніїв, від Ері рід Еріїв,
2617від Арода рід Ародів, від Ар'елі рід Ар'еліїв.
2618Оце роди Ґадових синів, за їхнім переліченням: сорок тисяч і п'ятсот.
2619Сини Юдині: Ер та Онан; і помер Ер та Онан у ханаанськім Краї.
2620І були Юдині сини за їхніми родами: від Шели рід Шелин, від Переца рід Переців, від Зераха рід Зерахів.
2621А Перецеві сини були: від Хецрона рід Хецронів, від Хамула рід Хамулів.
2622Оце Юдини роди за їхнім переліченням: сімдесят і шість тисяч і п'ятсот.
2623Сини Іссахарові за їхніми родами: Тола рід Толин, від Цувви рід Цуввин,
2624від Яшува рід Яшувів, від Шімрона рід Шімронів.
2625Оце Іссахарові роди за їхнім переліченням: шістдесят і чотири тисячі й триста.
2626Сини Завулонові за їхніми родами: від Середа рід Середів, від Елона рід Елонів, від Яхлеїла рід Яхлеїлів.
2627Оце Завулонові роди за їхнім переліченням: шістдесят тисяч і п'ятсот.
2628Сини Йосипа за їхніми родами: Манасія та Єфрем.
2629Сини Манасіїні: від Махіра рід Махірів, а Махір породив Ґілеада, від Ґілеада рід Ґілеадів.
2630Оце Ґілеадові сини: Єзер рід Єзерів, від Хелека рід Хелеків,
2631і Асріїл рід Асріїлів, і Шехем рід Шехемів,
2632і Шеміда рід Шемідин, і Хефер рід Хеферів.
2633А Целофхад, син Хеферів, не мав синів, а тільки дочок. А ймення дочок: Махла й Ноа, Хоґла, Мілка й Тірца.
2634Оце роди Манасіїні, а їхні перелічені: п'ятдесят і дві тисячі й сімсот.
2635Оце Єфремові сини за їхніми родами: від Шутелаха рід Шутелахів, від Бехера рід Бехерів, від Тахана рід Таханів.
2636А оце Шутелахові сини: від Ерана рід Еранів.
2637Оце роди Єфремових синів за їхнім переліченням: тридцять і дві тисячі і п'ятсот. Оце Йосипові сини за їхніми родами.
2638Сини Веніяминові за їхніми родами: від Бели рід Белин, від Ашбела рід Ашбелів, від Ахірама рід Ахірамів,
2639від Шефуфама рід Шефуфамів, від Хуфама рід Хуфамів.
2640А сини Белині були: Ард, і Нааман, від Арда рід Ардів, від Наамана рід Нааманів.
2641Оце Веніяминові сини за їхніми родами, а перелічені їхні: сорок і п'ять тисяч і шістсот.
2642Оце Данові сини за їхніми родами: від Шухама рід Шухамів. Оце Данові роди за їхніми родами.
2643Всі Шухамові роди за їхнім переліченням: шістдесят і чотири тисячі і чотириста.
2644Асирові сини за їхніми родами: від Їмни рід Їмнин, від Їшві рід Їшвіїв, від Берії рід Беріїв.
2645Сини Берії: від Хевера рід Хеверів, від Малкіїла рід Малкіїлів,
2646а ймення Асирової дочки Сарах.
2647Оце роди Асирових синів за їхнім переліченням: п'ятдесят і три тисячі й чотириста.
2648Сини Нефталимові за їхніми родами: від Яхцеїла рід Яхцеїлів, від Ґуні рід Ґуніїв,
2649від Єцера рід Єцерів, від Шіллема рід Шіллемів.
2650Оце роди Нефталимові за їхніми родами й за їхнім переліченням: сорок і п'ять тисяч і чотириста.
2651Оце перелічені Ізраїлевих синів: шістсот тисяч і тисяча й сімсот і тридцять.
2652¶ І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
2653Для цих буде поділений Край у спадок за числом імен.
2654Численному примножиш спадщину його, а малому зменшиш спадок його, кожному за переліченням його буде дана спадщина його.
2655Тільки жеребком поділиться землю, вони будуть володіти за іменами племен їхніх батьків.
2656За жеребком буде поділена спадщина його поміж численним та малим.
2657¶ А оце перелічені Левити за їхніми родами: від Ґершона рід Ґершонів, від Кегата рід Кегатів, від Мерарі рід Мераріїв.
2658Оце роди Левієві: рід Левіїв, рід Хевроніїв, рід Махліїв, рід Мушіїв, рід Кореїв, а Кегат породив Амрама.
2659А ймення Амрамової жінки Йохевед, дочка Левієва, що вродила її Левієві жінка його в Єгипті, а вона вродила Амрамові Аарона, і Мойсея, і сестру їх Маріям.
2660І вродилися Ааронові Надав, й Авігу, й Елеазар, й Ітамар.
2661А Надав та Авігу померли, коли вони приносили чужий огонь перед Господнє лице.
2662І були їхні перелічені двадцять і три тисячі, кожен чоловічої статі від місячного віку й вище; бо вони не були перелічені серед Ізраїлевих синів, не дана бо їм спадщина серед Ізраїлевих синів.
2663¶ Оце перелічені Мойсея та священика Елеазара, що перелічували Ізраїлевих синів у моавських степах над приєрихонським Йорданом.
2664А серед тих не було вже нікого з перелічених Мойсея та священика Аарона, що перелічували Ізраїлевих синів на Сінайській пустині,
2665бо Господь був сказав їм: Конче повмираєте ви на пустині. І не позостався з них ніхто, крім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.
271¶ І прийшли дочки Целофхада, сина Хеферового, сина Ґілеадового, сина Махірового, сина Манасіїного, з родів Манасії, сина Йосипового, а оце ймення дочок його: Махла, Ноа, і Хоґла, і Мілка, і Тірца.
272І стали вони перед Мойсеєм і перед священиком Елеазаром та перед начальниками, і всією громадою при вході скинії заповіту, говорячи:
273Наш батько помер у пустині, і він не був серед громади змовників на Господа в Кореєвій громаді, бо він помер за свій гріх, а синів він не мав.
274Чому ймення нашого батька буде відняте з-посеред його роду, що немає в нього сина? Дай же нам володіння серед братів нашого батька!
275І приніс Мойсей їхню справу перед Господнє лице.
276І сказав Господь до Мойсея, говорячи:
277Целофхадові дочки слушно говорять. Конче даси їм володіння спадкове серед братів їхнього батька, і зробиш, щоб перейшла їм спадщина їхнього батька.
278А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Коли хто помре, а сина в нього нема, то зробите, щоб спадок його перейшов дочці його.
279А якщо в нього немає дочки, то дасте спадщину його братам його.
2710А якщо в нього немає братів, то дасте спадок його братам батька його.
2711А якщо в його батька немає братів, то дасте спадщину його родичеві, близькому йому з його роду, і він посяде його. А це стане для Ізраїлевих синів на правну постанову, як Господь наказав був Мойсеєві.
2712¶ І сказав Господь до Мойсея: Вийди на цю гору Аварім, і побач той Край, що Я дав Ізраїлевим синам.
2713І побачиш його, і будеш прилучений до своєї рідні і ти, як був прилучений твій брат Аарон,
2714бо ви були неслухняні наказам Моїм у пустині Цін при сварці громади, щоб явилася святість Моя через воду на їхніх очах. Це вода Меріви Кадеської в пустині Цін.
2715¶ І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
2716Нехай призначить Господь, Бог духів і кожного тіла, чоловіка над громадою,
2717що вийде перед ними, і що ввійде перед ними, і що випровадить їх, і що впровадить їх, і не буде Господня громада, як отара, що не має пастуха.
2718І сказав Господь до Мойсея: Візьми собі Ісуса, Навинового сина, мужа, що в ньому Дух, і покладеш свою руку на нього.
2719І поставиш його перед священиком Елеазаром та перед усією громадою, і накажеш йому на їхніх очах.
2720І даси на нього з влади своєї, щоб чула вся громада Ізраїлевих синів.
2721І стане він перед священиком Елеазаром, і він запитає для нього вироку уріму перед Господнім лицем. І за наказом його вийдуть, і за наказом його ввійдуть він та всі Ізраїлеві сини з ним і вся громада.
2722І зробив Мойсей, як Господь наказав був йому. І взяв він Ісуса, і поставив його перед Елеазаром та перед усією громадою.
2723І поклав він руки свої на нього, і заповів йому, як Господь промовляв через Мойсея.
281¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
282Накажи Ізраїлевим синам, і скажи їм: Ви будете пильнувати жертву Мою, хліб Мій для огняних Моїх жертов, пахощі любі Мої, щоб приносити Мені означеного часу.
283І скажи їм: Оце огняна жертва, що принесете Господеві: безвадні однорічні ягнята, двоє на день, цілопалення завжди.
284Одне ягня принесеш уранці, а ягня друге принесеш надвечір.
285І десяту частину ефи пшеничної муки на хлібну жертву, мішану в товченій оливі чверть гіна.
286Це стале цілопалення, принесене на Сінайській горі на пахощі любі, огняна жертва для Господа.
287А лита жертва його чверть гіна для одного ягняти. У святині принесеш литу жертву вина для Господа.
288А друге ягня принесеш надвечір, принесеш як хлібну жертву ранку й як жертву литу його, це огняна жертва, любі пахощі для Господа.
289¶ А суботнього дня двоє однорічних безвадних ягнят, і дві десяті пшеничної муки, жертва хлібна, мішана в оливі, і жертва лита його.
2810Це суботнє цілопалення щосуботи його, окрім цілопалення сталого та його литої жертви.
2811А першого дня ваших місяців принесете цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, однорічні ягнята сім безвадних,
2812і три десяті ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного бичка, і дві десяті пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного барана,
2813і по десятій частині ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного ягняти. Це цілопалення, пахощі любі, огняна жертва для Господа.
2814А їхні литі жертви: пів гіна вина буде для бика, а третина гіна для барана, а четвертина гіна для ягняти. Це новомісячне цілопалення кожного молодика, для всіх молодиків року.
2815І буде принесений один козел на жертву за гріх для Господа, крім сталого цілопалення, і лита жертва його.
2816¶ А першого місяця, чотирнадцятого дня місяця Пасха для Господа.
2817А п'ятнадцятого дня того місяця свято, сім день опрісноки їсти.
2818Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
2819І принесете огняну жертву, цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, і сім однорічних ягнят, безвадні вони будуть у вас.
2820А їхня хлібна жертва пшенична мука, мішана в оливі, принесете три десяті ефи для бичка й дві десяті для барана.
2821По десятій частині ефи принесеш для одного ягняти, так для семи ягнят.
2822І одного козла жертви за гріх на очищення вас,
2823окрім цілопалення ранку, що належить до сталого цілопалення, принесете оце.
2824Як оце, будете приносити щоденно сім день хліб огняної жертви, любі пахощі для Господа; окрім сталого цілопалення буде це принесене, і лита жертва його.
2825А сьомого дня будуть для вас святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
2826А дня первоплодів, коли приносите нову хлібну жертву для Господа в ваших тижнях, будуть для вас святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
2827І принесете цілопалення на любі пахощі для Господа: бички, молоде з великої худоби два, барана одного, сім ягнят однорічних.
2828А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для одного бичка, дві десяті для одного барана,
2829по десятій частині ефи для одного ягняти, так для семи ягнят.
2830Козел один, на очищення вас,
2831окрім сталого цілопалення та хлібної його жертви це принесете, вони будуть безвадні у вас, і їхні литі жертви.
291¶ А сьомого місяця, першого дня місяця святі збори будуть для вас, жодного робочого зайняття не будете робити, це буде для вас день сурмлення.
292І спорядите цілопалення на пахощі любі для Господа: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічні ягнята, семеро безвадних.
293А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для бичка, дві десяті для барана,
294і одна десята для одного ягняти, так для семи ягнят,
295і один козел, жертва за гріх, на очищення вас,
296окрім новомісячного цілопалення й хлібної його жертви та цілопалення сталого, і хлібної його жертви та їхніх литих жертов за їхньою постановою, на любі пахощі, огняна жертва для Господа.
297А десятого дня того сьомого місяця будуть для вас святі збори, і будете впокоряти свої душі, жодного зайняття не будете робити.
298І принесете цілопалення для Господа, любі пахощі: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічних ягнят семеро, безвадні будуть у вас.
299А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для бичка, дві десяті для одного барана,
2910по десятій для одного ягняти, так для семи ягнят.
2911Козел один, жертва за гріх, окрім жертви за гріх очищення й сталого цілопалення, і його жертви хлібної та їхніх литих жертов.
2912¶ А п'ятнадцятого дня сьомого місяця будуть для вас святі збори, жодного робочого заняття не будете робити, і будете святкувати сім день для Господа.
2913І принесете цілопалення, огняну жертву, пахощі любі для Господа: бички, молоде з великої худоби, тринадцятеро, барани два, однорічних ягнят чотирнадцятеро, безвадні будуть вони.
2914А хлібна їхня жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для кожного з тринадцяти бичків, дві десяті для одного барана, для двох баранів,
2915і по десятій для кожного з чотирнадцяти ягнят,
2916і один козел, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення, його хлібної жертви та його жертви литої.
2917А другого дня: бички, молоде з великої худоби, дванадцятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
2918А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
2919І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення й хлібної його жертви та їхніх литих жертов.
2920А третього дня: бички одинадцятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
2921А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
2922І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення й його хлібної жертви та його литої жертви.
2923А четвертого дня: бички десятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
2924Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
2925І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення їхньої хлібної жертви та їхньої литої жертви.
2926А п'ятого дня: бички дев'ятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
2927А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
2928І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.
2929А шостого дня: бички восьмеро, барани двоє, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
2930А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх за постановою.
2931І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення його хлібної жертви та його литих жертов.
2932А сьомого дня: бички семеро, барани двоє, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
2933А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
2934І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення його хлібної жертви та його литої жертви.
2935А восьмого дня буде для вас віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити.
2936І принесете цілопалення, огняну жертву, пахощі любі для Господа: бичка одного, барана одного, однорічних ягнят семеро, безвадні.
2937Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичка, для барана й для ягнят за числом їх, за постановою.
2938І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.
2939це принесете для Господа в ваші свята, окрім ваших обітниць та ваших дарів, для ваших цілопалень, і для ваших хлібних жертов, і для ваших литих жертов, і для ваших жертов мирних.
2940(30-1) І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.
301¶ (30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:
302(30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.
303¶ (30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,
304(30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.
305(30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.
306(30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,
307(30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.
308(30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.
309(30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.
3010(30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,
3011(30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.
3012(30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.
3013(30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.
3014(30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.
3015(30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.
3016(30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.
311¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
312Пімсти мідіянітам за кривду Ізраїлевих синів, потім будеш прилучений до своєї рідні.
313І промовив Мойсей до народу, говорячи: Озбройте з-поміж себе людей для війська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пімсту на мідіян.
314По тисячі з племені зо всіх Ізраїлевих племен пошлете до війська.
315І були призначені з Ізраїлевих тисяч тисяча з племені дванадцять тисяч узброєних для війська.
316І послав їх Мойсей тисячу з кожного племени до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий посуд, і сурми для сурмлення в його руці.
317¶ І рушили війною на Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабивали кожного чоловічої статі.
318І крім тих забитих, позабивали мідіянських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, п'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.
319І полонили Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх дітей, і всю їхню худобу, і всі їхні стада та ввесь їх маєток пограбували.
3110А всі їхні міста по їхніх осадах та всі їхні оселі попалили огнем.
3111І позабирали вони все захоплене й усю здобич, людей та худобу.
3112І вони привели до Мойсея й до священика Елеазара та до громади Ізраїлевих синів полонених і здобич, і захоплене до табору, до моавських степів, що над приєрихонським Йорданом.
3113¶ І вийшли Мойсей і священик Елеазар та всі начальники громади назустріч їм поза табір.
3114І розгнівався Мойсей на військових провідників, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
3115І сказав до них Мойсей: Чи ви позоставили живими всіх жінок?
3116Тож вони були для Ізраїлевих синів за радою Валаама причиною на відступлення від Господа через Пеора! І була поразка в Господній громаді.
3117А тепер позабивайте кожного хлопця між дітьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ложі, повбивайте.
3118А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ложа, зоставте живими для себе.
3119А ви пробудьте поза табором сім день. Кожен, хто забив кого, і кожен, хто доторкався трупа, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бранці.
3120І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну річ, і все зроблене з козиної вовни, і кожну дерев'яну річ.
3121І сказав священик Елеазар воїнам, що ходили на війну: Оце постанова закону, що Господь наказав був Мойсеєві:
3122Тільки золото й срібло, мідь, залізо, цину та олово,
3123кожну річ, що видержить в огні, перепровадите через огонь, і стане чиста, тільки перше очищальною водою очиститься; а все, що не видержує огню, перепровадите через воду.
3124І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому ввійдете до табору.
3125¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
3126Перелічи здобич бранців між людьми й між худобою ти й священик Елеазар та голови батьківських домів громади.
3127І поділиш ту здобич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.
3128І принесеш данину для Господа від військових, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від людини й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібної.
3129З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє приношення.
3130А з половини Ізраїлевих синів візьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти з людини, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібної, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії.
3131І зробив Мойсей та священик Елеазар, як Господь наказав був Мойсеєві.
3132І була здобич, позостале грабунку, що захопили були військові: дрібної худоби шістсот тисяч і сімдесят тисяч і п'ять тисяч.
3133А худоба велика сімдесят і дві тисячі.
3134І осли шістдесят і одна тисяча.
3135А душ людських із жінок, що не пізнали мужеського ложа, усіх душ тридцять і дві тисячі.
3136І була половина, частка тих, що входили до війська, число худоби дрібної триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
3137І була данина для Господа з худоби дрібної, шість сотень сімдесят і п'ять.
3138А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня данина для Господа сімдесят і двоє.
3139А осли: тридцять тисяч і п'ять сотень, а їхня данина для Господа шістдесят і один.
3140А душ людських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа тридцять і дві душі.
3141І дав Мойсей данину Господнього приношення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.
3142І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну,
3143і була громадська половина з дрібної худоби триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
3144А худоба велика тридцять і шість тисяч.
3145А осли тридцять тисяч і п'ять сотень.
3146А людських душ шістнадцять тисяч,
3147і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одного з п'ятидесяти з людини та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
3148¶ І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники та сотники,
3149та й сказали Мойсеєві: Твої раби перелічили військових, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракувало.
3150І ми принесли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, і нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Господнім лицем.
3151І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зроблену річ.
3152І було всього золота приношення, що принесли для Господа, шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.
3153Військові грабували кожен для себе.
3154І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і внесли його до скинії заповіту, пам'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.
321¶ А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.
322І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:
323Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,
324та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.
325І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!
326І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?
327І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?
328Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.
329І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.
3210І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:
3211Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,
3212окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.
3213І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.
3214А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.
3215Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.
3216¶ А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,
3217а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.
3218Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.
3219Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.
3220І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,
3221і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,
3222то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.
3223А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!
3224Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.
3225І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.
3226Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.
3227А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.
3228¶ І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.
3229І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.
3230А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.
3231І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.
3232Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.
3233І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.
3234І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,
3235і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,
3236і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.
3237У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,
3238і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.
3239І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.
3240І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.
3241А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.
3242А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.
331¶ Оце походи Ізраїлевих синів, що вийшли з єгипетського краю за своїми військовими відділами під рукою Мойсея та Аарона.
332А Мойсей написав їхні виходи з їхніми походами за Господнім наказом, і оце їхні походи за їхніми виходами.
333І рушили вони з Рамесесу першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця, другого дня по Пасці вийшли Ізраїлеві сини сильною рукою на очах усього Єгипту.
334А Єгипет ховав, кого побив Господь серед них, кожного перворідного, а над їхніми богами зробив Господь суди.
335І рушили Ізраїлеві сини з Рамесесу, і таборували в Суккоті.
336І рушили з Суккоту й таборували в Етамі, що на краю пустині.
337І рушили з Етаму, а вернулися до Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, і таборували перед Міґдолом.
338І рушили з-перед Хіроту, і перейшли серед моря до пустині, і йшли триденною дорогою в Етамській пустині, і таборували в Марі.
339І рушили з Мари й увійшли до Еліму, а в Елімі дванадцять джерел води та сімдесят пальм, і таборували там.
3310І рушили з Еліму й таборували над Червоним морем.
3311І рушили з-над Червоного моря й таборували в пустині Сін.
3312І рушили з пустині Сін і таборували в Дофці.
3313І рушили з Дофки й таборували в Алуші.
3314І рушили з Алушу й таборували в Ріфідімі, і не було там води на пиття для народу.
3315І рушили з Ріфідіму й таборували в пустині Сінай.
3316І рушили з пустині Сінай і таборували в Ківрот-Гаттааві.
3317І рушили з Ківрот-Гаттаави й таборували в Хацероті.
3318І рушили з Хацероту й таборували в Рітмі.
3319І рушили з Рітми й таборували в Ріммоні Переца.
3320І рушили з Ріммону Переца й таборували в Лівні.
3321І рушили з Лівни й таборували в Ріссі.
3322І рушили з Рісси й таборували в Кегелаті.
3323І рушили з Кегелати й таборували на горі Шефер.
3324І рушили з гори Шефер і таборували в Хараді.
3325І рушили з Харади й таборували в Макгелоті.
3326І рушили з Макгелоту й таборували в Тахаті.
3327І рушили з Тахату й таборували в Тераху.
3328І рушили з Тераху й таборували в Мітці.
3329І рушили з Мітки й таборували в Хашмоні.
3330І рушили з Хашмони й таборували в Мосероті.
3331І рушили з Мосероту й таборували в Бене-Яакані.
3332І рушили з Бене-Яакану й таборували в Хорі Ґідґаду.
3333І рушили з Хору Ґідґаду й таборували в Йотваті.
3334І рушили з Йотвати й таборували в Авроні.
3335І рушили з Аврони й таборували в Ецйон-Ґевері.
3336І рушили з Ецйон-Ґеверу й таборували в пустині Цін, це Кадеш.
3337І рушили з Кадешу й таборували на Гор-горі, на краю едомської землі.
3338І зійшов священик Аарон на Гор-гору з Господнього наказу, та й помер там сорокового року виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю, п'ятого місяця, першого дня місяця.
3339А Аарон був віку ста й двадцяти й трьох літ, коли помер він на Гор-горі.
3340І почув ханаанеянин, цар Араду, а він сидів на півдні в Краї ханаанськім, що йдуть Ізраїлеві сини.
3341І рушили від Гор-гори й таборували в Цалмоні.
3342І рушили з Цалмони й таборували в Пуноні.
3343І рушили з Пунону й таборували в Овоті.
3344І рушили з Овоту й таборували в Ійє-Гааварімі, на моавській границі.
3345І рушили з Ійїму й таборували в Дівоні Ґаду.
3346І рушили з Дівону Ґаду й таборували в Алмон-Дівлатаймі.
3347І рушили з Алмон-Дівлатайми й таборували в горах Аварім перед Нево.
3348І рушили з гір Аварім, і таборували в моавських степах.
3349І таборували вони над Йорданом від Бет-Єшмоту аж до Авел-Шіттіму в моавських степах.
3350¶ І Господь промовляв до Мойсея в моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
3351Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
3352то проженете всіх мешканців того Краю перед собою, і понищите всі їхні зображення, і всіх литих ідолів їхніх понищите, і всі їхні висоти поруйнуєте.
3353І ви заволодієте тим Краєм, і осядете в ньому, бо Я дав вам той Край на власність.
3354І ви заволодієте тим Краєм жеребком за вашими родами: численному збільшите власність його, а малому зменшите власність його, де вийде йому жеребок, туди йому буде, за племенами ваших батьків будете володіти собі.
3355А якщо ви не виженете мешканців того Краю від себе, то будуть ті, кого позоставите з них, колючками в ваших очах та тернями в ваших боках. І будуть вас утискати на тій землі, що на ній ви сидітимете.
3356І станеться, як Я думав був учинити їм, учиню те вам.
341¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
342Накажи Ізраїлевим синам та й скажи їм: Коли ви ввійдете до ханаанського Краю, це буде той Край, що припаде вам у спадщині, ханаанський Край по границях його.
343І буде вам південна сторона від пустині Цін при Едомі, і буде вам південна границя від кінця Солоного моря на схід.
344І скерується вам та границя з полудня до Маале-Акраббіму, і перейде до Ціну, і будуть виходи її з полудня до Кадеш-Барнеа. І вийде вона до Хацар-Аддару й перейде до Ацмону.
345І скерується границя з Ацмону до єгипетського потоку, і будуть її виходи до моря.
346А границя західня, буде для вас море Велике, це буде для вас західня границя.
347А оце буде для вас північна границя: від Великого моря визначите собі за границю Гор-гору.
348Від Гор-гори визначите в напрямі до Гамату, і будуть виходи границі до Цедаду.
349І вийде границя до Зіфрону, і будуть її виходи до Гацар-Енану. Це буде вам північна границя.
3410І визначите собі за границю на схід від Гацар-Енану до Шефаму.
3411І зійде границя від Шефаму до Рівли, на схід Аіну. І зійде границя, і дійде на беріг Кінеретського моря на схід.
3412І зійде границя до Йордану, і будуть її виходи море Солоне. Це буде для вас Край по його границях навколо.
3413І Мойсей наказав Ізраїлевим синам, говорячи: Оце та земля, що ви поділите собі її жеребком, що Господь наказав дати дев'яти племенам і половині племені.
3414Бо взяли плем'я Рувимових синів за домами батьків своїх, і плем'я Ґадових синів за домами батьків своїх, і половина племени Манасіїного взяли спадщину свою,
3415два племені й половина племени взяли вже свою спадщину з того боку приєрихонського Йордану на схід та на південь.
3416¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
3417Оце імена тих мужів, що поділять для вас той Край на спадок: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,
3418та візьмете по одному князеві з племени, щоб поділити той Край на власність.
3419А оце ймення тих мужів: для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;
3420а для племени Симеонових синів Шемуїл, син Аммігудів;
3421а для племени Веніяминового Елідад, син Кіслонів;
3422для племени Данових синів князь Буккі, син Йоґліїв;
3423для Йосипових синів, для племени синів Манасіїних князь Ханніїл, син Ефодів;
3424а для племени Єфремових синів князь Кемуїл, син Шіфтанів;
3425а для племени Завулонових синів князь Еліцафан, син Парнахів;
3426а для племени Іссахарових синів князь Палтіїл, син Аззана;
3427а для племени Асирових синів князь Ахігуд, син Шеломіїв;
3428а для племени синів Нефталимових князь Педаїл, син Аммігудів.
3429Оце ті, кому наказав Господь поділити ханаанський Край на спадщину для Ізраїлевих синів.
351¶ І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
352Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.
353І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.
354А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.
355І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.
356А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.
357Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.
358А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.
359¶ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
3510Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
3511то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
3512І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
3513А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.
3514Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.
3515Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
3516А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
3517А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
3518Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
3519Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
3520А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
3521або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
3522А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,
3523або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
3524то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
3525І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.
3526А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,
3527і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!
3528Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.
3529І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
3530Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.
3531І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.
3532І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.
3533І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
3534І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!
361¶ І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,
362і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.
363І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.
364А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.
365¶ І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.
366Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.
367І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.
368А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.
369І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.
3610Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.
3611І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.
3612Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.
3613Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.