Multilingual Scriptures Home » Ukrainian Bible » Micah
| Ukrainian Bible | ||
| Chapter # | Verse # | Verse Detail |
| 1 | 1 | ¶ Слово Господнє, що було до морешетського Михея за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим. |
| 1 | 2 | Почуйте оце, всі народи, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого! |
| 1 | 3 | Бо Господь ось виходить із місця Свого, і Він сходить і ступає по висотах землі. |
| 1 | 4 | І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя. |
| 1 | 5 | Усе це за провинення Якова, за гріхи дому Ізраїля. Хто провинення Якова, чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, чи ж не Єрусалим? |
| 1 | 6 | І зроблю Самарію руїною в полі, за місце садити виноград, і повикидаю в долину каміння її, і відкрию основи її. |
| 1 | 7 | І потовчені будуть усі її ідоли, всі ж дарунки її за розпусту попалені будуть в огні, і всіх бовванів її Я віддам на спустошення. Бо зібрала вона від дарунків за блуд, і на подарунки за блуд це повернеться. |
| 1 | 8 | ¶ Над оцим голоситиму я та ридатиму, ходитиму босий й нагий, заводити буду, немов ті шакали, і буду тужити, як струсі! |
| 1 | 9 | Бо рани її невигойні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло аж до брами народу Мого, аж до Єрусалиму. |
| 1 | 10 | Цього не оголошуйте в Ґаті, і плакати не плачте, качайтесь по поросі в Бет-Леафрі. |
| 1 | 11 | Переходь собі ти, о мешканко Шафіру, нага, осоромлена, вже бо не вийде мешканка Цаанану, голосіння Бет-Гаецелу не дасть вам спинитися в ньому. |
| 1 | 12 | Бо мешканка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа. |
| 1 | 13 | Запряжи баскі коні до воза, мешканко Лахішу! Ти початок гріха для сіонської доньки, бо знайшлись серед тебе провини Ізраїлеві, |
| 1 | 14 | тому то даси розводові листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва омана для Ізраїлевих царів. |
| 1 | 15 | Спроваджу тобі ще спадкоємця Я, о мешканко Мареші, Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля. |
| 1 | 16 | Зроби собі лисину та острижися за синів своїх любих, пошир свою лисину, мов ув орла, бо пішли на вигнання від тебе вони! |
| 2 | 1 | ¶ Горе тим, що задумують кривду і на ложах своїх учиняють лихе! За світла поранку виконують це, бо їхня рука має силу. |
| 2 | 2 | Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його. |
| 2 | 3 | Тому так промовляє Господь: Ось Я замишляю на цей рід лихе, що ший своїх з нього не визволите, і ходити не будете гордо, бо це час лихий. |
| 2 | 4 | Того дня проголосять на вас приповістку, і співатимуть пісню жалобну, говорячи: Сталось! До пня опустошені ми, уділ народу мого змінився, як це діткнуло мене! Наше поле поділене буде чужинцями, |
| 2 | 5 | тому в тебе не буде нікого, хто кидав би шнура мірничого, як жеребка на Господнім зібранні. |
| 2 | 6 | ¶ Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, не досягне нас ганьба. |
| 2 | 7 | О ти, що звешся Яковів дім, чи змалів Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова Мої тому, хто ходить правдиво? |
| 2 | 8 | Ще вчора були ви народом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща ви стягаєте з тих, хто проходить безпечно, як здобич війни. |
| 2 | 9 | Жінок Мого народу з приємного дому її виганяєте кожну, з дітей славу Мою ви берете навіки. |
| 2 | 10 | Устаньте й ідіть, бо тут не спочинок, це за занечищення ваше, що загладу для вас принесе, вирішальну загладу. |
| 2 | 11 | Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про напій п'янкий, то був би він любим пророком оцьому народові. |
| 2 | 12 | ¶ Невідмінно зберу тебе всього, о Якове, невідмінно згромаджу останок Ізраїлів, разом поставлю його, як отару в Боцрі, як ту череду на пасовищі, і будуть гомоніти вони від многолюдства! |
| 2 | 13 | Перед ними виламувач піде, вони продеруться та браму перейдуть і вийдуть із неї. І піде їхній цар перед ними, а Господь на чолі їх! |
| 3 | 1 | ¶ А я відказав: Послухайте ж, голови Якова та начальники дому Ізраїля, чи ж не вам знати право? |
| 3 | 2 | Добро ви ненавидите та кохаєте зло, шкіру їхню здираєте з них, а їхнє тіло з костей їхніх. |
| 3 | 3 | Ви останок народу Мого їсте та стягаєте з них їхню шкіру, а їхні кості ламаєте, і січете, немов до горняти, і мов м'ясо в котел. |
| 3 | 4 | Вони тоді кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя Своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки. |
| 3 | 5 | Так говорить Господь на пророків, що вводять народ Мій у блуд, що зубами своїми гризуть та покликують: Мир! А на того, хто їм не дає що до рота, на нього святую війну оголошують. |
| 3 | 6 | Тому буде вам ніч, щоб не стало видіння, і стемніє вам, щоб не чарувати. І над тими пророками сонце закотиться, і над ними потемніє день. |
| 3 | 7 | І посоромлені будуть такі прозорливці, і будуть застиджені чарівники, і всі вони свої уста закриють, бо не буде їм Божої відповіді. |
| 3 | 8 | ¶ А я повний сили й Господнього Духа, і правди й відваги, щоб представити Якову прогріх його, а Ізраїлеві його гріх. |
| 3 | 9 | Почуйте ж це, голови дому Якового та начальники дому Ізраїля, які нехтують справедливість, а все просте викривлюють, |
| 3 | 10 | вони кров'ю будують Сіона, а кривдою Єрусалима. |
| 3 | 11 | Його голови судять за хабара, і навчають за плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони опираються, кажучи: Хіба не Господь серед нас? Зло не прийде на нас! |
| 3 | 12 | О так, через вас Сіон буде на поле заораний, а Єрусалим на руїни обернеться, а гора храмова стане взгір'ями лісу... |
| 4 | 1 | ¶ Та буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і будуть народи до неї пливсти. |
| 4 | 2 | І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас, і ми будемо ходити стежками Його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє із Єрусалиму. |
| 4 | 3 | І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни! |
| 4 | 4 | І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли. |
| 4 | 5 | Усі бо народи ходитимуть кожен ім'ям свого бога, а ми будем ходити Ім'ям Господа, нашого Бога, на віки віків! |
| 4 | 6 | Того дня промовляє Господь позбираю кульгаве й згромаджу розігнане, і те, що на нього навів коли лихо. |
| 4 | 7 | І зроблю Я кульгаве останком, а віддалене потужним народом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепер й аж навіки! |
| 4 | 8 | ¶ А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму. |
| 4 | 9 | Тепер нащо здіймаєш ти окрик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти корчишся, мов породілля? |
| 4 | 10 | Вийся та корчся, о дочко Сіону, немов породілля, бо тепер вийдеш із міста та перебуватимеш у полі, і прийдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів! |
| 4 | 11 | А зараз зібрались на тебе численні народи, говорячи: Нехай він зневажений буде, і нехай наше око побачить нещастя Сіону! |
| 4 | 12 | Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбирав, як до клуні снопи. |
| 4 | 13 | Ставай та молоти, дочко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копита твої вчиню міддю, і ти розпорошиш численні народи та вчиниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство Владиці всієї землі. |
| 5 | 1 | ¶ (4-14) І згромаджуйсь тепер, дочко товпищ! Облогу вчинили на нас, тростиною б'ють по щоці Ізраїлевого суддю... |
| 5 | 2 | (5-1) А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних. |
| 5 | 3 | (5-2) Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів. |
| 5 | 4 | (5-3) І стане, і буде Він пасти Господньою силою, величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кінців землі! |
| 5 | 5 | (5-4) І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат. |
| 5 | 6 | (5-5) І вони будуть пасти мечем край Ашшура, край же Німрода у воротях його. Та Він від Ашшура врятує, як той прийде в наш Край, і коли буде топтатись по наших границях. |
| 5 | 7 | ¶ (5-6) І Яковів залишок буде посеред численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він надії не кластиме на чоловіка, і не буде надії складати на людських синів. |
| 5 | 8 | (5-7) І Яковів залишок буде між людами, серед численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець, що як він переходить, то топче й шматує, і немає нікого, хто б зміг урятувати. |
| 5 | 9 | (5-8) Хай зведеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай всі вороги твої витяті будуть! |
| 5 | 10 | (5-9) І станеться в день той, говорить Господь, і витну Я коні твої з-серед тебе, і колесниці твої повигублюю. |
| 5 | 11 | (5-10) І понищу міста твого Краю, і всі твердині твої порозвалюю. |
| 5 | 12 | (5-11) І повиполюю чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде. |
| 5 | 13 | (5-12) І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої з-посеред тебе, і ти чинові рук своїх більше не будеш вклонятися. |
| 5 | 14 | (5-13) І повитинаю дерева жертовні твої з-серед тебе, і міста твої вигублю. |
| 5 | 15 | (5-14) І в гніві та в лютості помсту вчиню над народами, що Мене не послухались! |
| 6 | 1 | ¶ Послухайте, що промовляє Господь: Устань, сперечайсь перед горами, і хай узгір'я почують твій голос! |
| 6 | 2 | Послухайте, гори, Господнього суду, і візьміть до вух, ви, основи землі, бо в Господа пря із народом Своїм, і з Ізраїлем буде судитися Він! |
| 6 | 3 | Народе ти Мій, що тобі Я зробив і чим мучив тебе, свідчи на Мене! |
| 6 | 4 | Бо Я з краю єгипетського тебе вивів, і тебе викупив з дому рабів, і перед тобою послав Я Мойсея, Аарона та Маріям. |
| 6 | 5 | Мій народе, згадай, що Балак, цар моавський, задумував був, і що йому відповів Валаам, син Беорів, від Шіттіму аж по Ґілґал, щоб пізнати тобі справедливості Господа. |
| 6 | 6 | ¶ З чим піду перед Господа, схилюсь перед Богом Високости? Чи піду перед Нього з цілопаленнями, з річними телятами? |
| 6 | 7 | Чи Господь уподобає тисячі баранів, десятитисячки потоків оливи? Чи дам за свій гріх свого первенця, плід утроби моєї за гріх моєї душі? |
| 6 | 8 | Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно. |
| 6 | 9 | ¶ Голос Господній кличе до міста, а хто мудрий, боїться той Ймення Твого: Послухайте жезла й Того, Хто призначив його: |
| 6 | 10 | Чи є ще у домі безбожного коштовності несправедливі, та неповна й неправна ефа? |
| 6 | 11 | Чи Я всправедливлю вагу неправдиву, і калитку з важками обманними? |
| 6 | 12 | Що повні насильства його багачі, мешканці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх устах омана, |
| 6 | 13 | то теж бити зачну Я тебе, пустошити тебе за гріхи твої. |
| 6 | 14 | Будеш ти їсти, але не наситишся, і буде голод у нутрі твоїм, і станеш ховати, але не врятуєш, а що ти врятуєш мечеві віддам. |
| 6 | 15 | Ти сіяти будеш, але не пожнеш, ти будеш оливку топтати, та не будеш маститись оливою, і молодий виноград, та вина ти не питимеш! |
| 6 | 16 | Бо ще переховуються всі устави Омрі та всі вчинки дому Ахава, і за їхніми радами ходите ви, тому то Я видам тебе на спустошення, і на посміх мешканців його, і ви ганьбу народу Мого понесете! |
| 7 | 1 | ¶ Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні; нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя! |
| 7 | 2 | Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку. |
| 7 | 3 | Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все. |
| 7 | 4 | Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє! |
| 7 | 5 | І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх! |
| 7 | 6 | Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку домашні його! |
| 7 | 7 | ¶ А я виглядаю на Господа, надіюсь на Бога спасіння мого, Бог мій почує мене! |
| 7 | 8 | Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло! |
| 7 | 9 | Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість! |
| 7 | 10 | І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: Де Він, Господь, Бог твій? Приглядатимуться мої очі до неї, її топчуть тепер, як болото на вулицях. |
| 7 | 11 | Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддалиться границя твоя цього дня! |
| 7 | 12 | Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори. |
| 7 | 13 | І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків. |
| 7 | 14 | ¶ Паси Мій народ своїм берлом, отару спадку Твого; що пробуває в лісі самотно, у середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх. |
| 7 | 15 | Як за днів твого виходу з краю єгипетського, покажу йому чуда. |
| 7 | 16 | Народи побачать оце, і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть. |
| 7 | 17 | Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і будуть боятись Тебе! |
| 7 | 18 | Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості? |
| 7 | 19 | Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи. |
| 7 | 20 | Ти даси правду Яковові, Авраамові милість, яку присягнув Він для наших батьків від днів стародавніх. |